Судова практика визнання заповіту недійсним 2021 рік.

Узагальнення судової практики Верховного Суду щодо визнання заповіту недійсним за 2021 рік.

Інформація щодо спадкування актуальна 2023 рік

 В даній наводяться рішення Верховного Суду щодо визнання заповіту недійсним, нікчемним за 2021 рік. Дане узагальнення судової практики касаційної інстанції України буде цікаве, тим хто цікавиться питаннями визнання заповіту недійсним з різних підстав.

  • Відмовлено у задоволенні позову про визнання заповіту недійсним, оскільки позивач не прийняв спадщину у строки.

 Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, керувався тим, що про смерть спадкодавця ОСОБА_1 було відомо у день смерті спадкодавця та відкриття спадщини, у шестимісячний строк він не подавав заяви про прийняття спадщини. Отже, довідатись про наявність спірного заповіту, оригінал якого знаходився у його матері ОСОБА_3 , у позивача не було перешкод та із дотриманням позовної давності оспорити цей заповіт. Крім цього, установлено, що за заповітом, складеним 25 липня 2009 року, згідно з яким ОСОБА_4 все своє майно заповів своєму синові ОСОБА_2 , не відкривалась спадщина. Відповідачу ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину видано за законом.

Рішення апеляційної інстанції залишене в силі.

Постанова Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 343/800/17

  • Якщо згідно висновку комісійної судово-почеркознавчої експертизи підпис на заповіті виконано іншою особою, то його визнають недійсним.

 Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з висновком № 17229 комісійної судово-почеркознавчої експертизи

від 14 грудня 2018 року рукописні записи «З моїх слів ОСОБА_3 , мною прочитано та власноручно підписано», «Байрачна» в заповіті від 18 липня 2016 року, складеному від імені ОСОБА_3 , посвідченому секретарем Шпотинської сільської ради Старобільського району Луганської області ОСОБА_6 та зареєстрованому в реєстрі за № 13, виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Постанова Верховного Суду від 09 січня 2020 року у справі № 431/1625/17

  • Точна поштова адреса при посвідчені заповіту в приміщені сільської ради непотрібна.

Суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що посвідчення спірного заповіту відбулося в приміщенні сільської ради, у заповіті зазначено, що його складено в с. Логвин Володарського району Київської області, у зв`язку з чим посилання позивача на відсутність точної поштової адреси сільської ради не свідчить про нікчемність заповіту та не впливає на дійсність волевиявлення заповідача щодо розпорядження належним йому на праві власності майном.

Постанова Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі №364/839/18

З повагою адвокат у справах про визнання заповіту недійсними…

1 коментар до “Судова практика визнання заповіту недійсним 2021 рік.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *