ЗРАЗОК ВІДПОВІДІ НА ВІДЗИВ (ПРО УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОД У КОРИСТУВАННІ КВАРТИРОЮ ШЛЯХОМ ВСЕЛЕННЯ)
ВІДЕО КОНСУЛЬТАЦІЇ ЮРИСТА ПРО УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОД У КОРИСТУВАННІ ЖИТЛОМ ТА ІНШОЮ НЕРУХОМІСТЮ МОЖНА ПЕРЕГЛЯНУТИ В КІНЦІ ДАНОГО ЗАПИСУ
Даний зразок відповіді на відзив актуальний станом на 2023 рік
Цей зразок відповіді на відзив написаний Позивачем щодо відзиву Відповідачки, в якому вона зазначає, що позов не визнає в повному обсязі і вважає позовну заяву подану з метою завдати шкоди її інтересам. Позивач не погоджується з обставинами викладеними у відзиві та правовою оцінкою обставин викладених в ньому. Зважаючи на це, Позивач вважає за необхідне надати відповідь на відзив. Позивач просить задовольнити позов та усунути перешкоди співвласнику у користуванні квартирою.
АДВОКАТ – УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОД У КОРИСТУВАННІ КВАРТИРОЮ, ШЛЯХОМ ВСЕЛЕННЯ
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ З ПРИВОДУ УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОД У КОРИСТУВАННІ КВАРТИРОЮ ШЛЯХОМ ВСЕЛЕННЯ
ПОЗОВНІ ЗАЯВИ ПО УСУНЕННЮ ПЕРЕШКОД У КОРИСТУВАННІ КВАРТИРОБ ШЛЯХОМ ВСЕЛЕННЯ
СУДОВА ПРАКТИКА ЩОДО УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОД У КОРИСТУВАННІ КВАРТИРОЮ ШЛЯХОМ ВСЕЛЕННЯ
ЗРАЗКИ ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОД У КОРИСТУВАННІ КВАРТИРОЮ ШЛЯХОМ ВСЕЛЕННЯ
До Голосіївського районного суду м. Києва
Судді ПІБ
Справа №__________
Позивач:
ПІБ
00 квітня 0000 року народження
РНОКПП __________
адреса реєстрації:
09700, Київська область,
м. Богуслав, вул. Росьова, 00
адреса для кореспонденції:
02081, м. Київ, вул. Урлівська, буд. 00, кв. 00
тел. __________
e-mail: відсутній
Відповідач:
ПІБ
Дата народження 00 листопада 0000 року
РНОКПП ___________
вул. Деміївська, 00, кв. 00, м. Київ, 03040
тел. ___________
e-mail: невідомий
Відповідь на відзив
(в порядку ст. 179 ЦПК України)
В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа №___________ за моїм, ПІБ, позовом до ПІБ, про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення.
Розгляд справи призначено на 00.00.0000 року.
Відповідачем у справі подано відзив в якому вона зазначає, що позов не визнає в повному обсязі і вважає позовну заяву подану з метою завдати шкоди її інтересам.
Проте, Позивач не погоджується з такими доводами Відповідача. Також Позивач не погоджується з обставинами викладеними у відзиві та правовою оцінкою обставин викладених в ньому. Зважаючи на це, Позивач вважає за необхідне надати відповідь на відзив.
- Щодо заперечень Відповідача, що нею одноособово здійснюється оплата житлово-комунальних послуг.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується Сторонами, вони є співвласниками по ½ часток квартири № 00 по вул. Деміївська, буд. № 00 в м. Києві.
Водночас, як вказує Відповідач, вказаною квартирою користується виключно вона, особовий рахунок на квартиру оформлений на її ім’я.
Позивач в квартирі не проживає і відповідно житлово-комунальними послугами не користується.
Відповідно до п.6 частини першої ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач – фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Частиною першою ст.9 вказаного Закону встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Враховуючи наведені вище приписи законодавства, саме Відповідач зобов’язана сплачувати спожиті нею житлово-комунальні послуги, як фактичний користувач житлового приміщення, при цьому вказана обставина жодним чином не впливає на право Позивача, як співвласника на користування спільною квартирою.
Водночас, відповідно до ст.162 ЖК УРСР, на яку посилається Відповідач, обов’язок з внесення плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги, у Позивача виникне, лише після задоволення позовних вимог, фактичного вселення та отримання Позивачем можливості користуватись своєю ½ частки у власності на кв.№00 по вул. Деміївській, 00 в м. Києві.
- Позов подано з метою завдати шкоди інтересам Відповідача.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 00.00.0000 року по справі №__________-ц, залишеного в силі постановою Апеляційного суду м. Києва від 00.00.0000 року та постановою Верховного Суду від 00 грудня 0000 року, було визнано мене, ПІБ, в порядку спадкування за законом за ПІБ право власності на 1/2 частину квартири №00 по вул. Деміївській, 00 в м. Києві, загальною площею 35 кв. метрів, житловою площею 18,90 кв. метрів.
Відповідно до ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Частинами першою, другою статті 319 ЦК України, передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Примусове відчуження об’єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Враховуючи викладені норми законодавства, Позивач, як і Відповідач має таке ж саме право на користуватись належною йому квартирою №00 по вул. Деміївській, 00 в м. Києві для особистого проживання, проживання членів її сім’ї та інших осіб.
В той же час, Відповідач порушує право Позивача користуватися власністю, шляхом самовільного захоплення у володіння вказаної квартири, змінюючи замки та перешкоджаючи у доступі до квартири.
Звертаю увагу суду, на те, що Відповідач у відзиві не спростовує вказаних обставин, що відповідно до частини першої ст.82 ЦПК України, звільняє Позивача від обов’язку їх доказування.
Відповідно до частини другої ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов’язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Положеннями ст.391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Таким чином, позовна заява була подана Позивачем саме на захист свого порушеного права, а посилання Відповідача у відзиві, на положення ч.3 ст.13 ЦК України, що позовна заява подана з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням правом в іншій формі, не відповідають дійсним обставинам справи.
Крім того, статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі – Суд) як джерело права.
Так згідно практики Суду, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов’язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду” (п.40 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції») .
За таких обставин, не можливо не звернути увагу суду на те, що заперечення проти позовних вимог викладені у відзиві Відповідача, на сам перед мають на меті ухилитись від фактичного виконання остаточного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19.09.2017 року по справі №752/20747/15-ц, тобто спрямовані на порушення прав Позивача гарантовані п. 1 ст. 6 Конвенції.
Виходячи з вище викладеного та керуючись ст.43, 174, 179 ЦПК України, –
ПРОШУ СУД:
- Задовольнити позов та усунути перешкоди співвласнику у користуванні квартирою № 00 по вул. Деміївська, буд. № 00 в м. Києві шляхом вселення мене, ПІБ.
Додатки:
- Докази направлення відповіді на відзив учасникам справи.
00 вересня 0000 року __________ ПІБ
Позовна заява про зміну договору найму житлового приміщення
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН І ПО ТЕЛЕФОНУ – ВАРТІСТЬ ВІД 300 ГРН.