Що таке обов’язкова частка у спадщині?

Обов’язкова частка у спадщині – найчастіші питання та відповіді:

 Юридична консультація щодо питання – що таке обов’язкова частка у спадщині. Найчастіші питання щодо поняття «обов’язкова частка у спадщині» з якими стикається адвокат чи юрист, що дає відповідь на питання з приводу юридичних нюансів, які виникають під час здійснення спадкування особою,  що має право на обов’язкову частку або спадкування за заповітом.

За яких умов застосовуються норми законодавства України про право на обов’язкову частку у спадщині?

Норми законодавства про спадкування, що регулюють  відносини щодо обов’язкової частки на спадщину, застосовуються у разі наявності спадкоємців по заповіту та по закону одночасно. Наприклад, коди спадкоємець склав заповіт, але крім того є його діти, батьки, інші спадкоємці.

Хто має право на обов’язкову частку у спадщині?

Відповідно до статті 1241 Цивільного кодексу України право на обов’язкову частку у спадщині мають: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

Відповідно до статті 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом  можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Зміст понять осіб, що мають право на обов’язкову частку у спадщині викладені в Рішенні Конституційного суджу № 1-pn/2014 від 11.02.2014 року.

Витяг з рішення конституційного суду:

П. 2.3. Конституційний Суд України, розкриваючи зміст поняття „повнолітні непрацездатні діти“, що використовується в абзаці першому частини першої статті 1241 Кодексу щодо права на обов’язкову частку у спадщині, ґрунтується на положеннях частини третьої статті 75 Сімейного кодексу, який відносить до категорії „непрацездатні“ інвалідів I, II та III групи, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття „непрацездатний“. Так, згідно з частиною четвертою статті 1 Закону України „Про прожитковий мінімум“ від 15 липня 1999 року № 966–ХIV (далі – Закон № 966), абзацом сімнадцятим частини першої статті 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058–IV з наступними змінами (далі – Закон № 1058) до непрацездатних належать, зокрема, особи, які визнані інвалідами в установленому законом порядку.

На підставі аналізу наведених положень Конституції України, Кодексу, Сімейного кодексу, Закону № 966, Закону № 1058 Конституційний Суд України дійшов висновку, що незалежно від змісту заповіту право на обов’язкову частку у спадщині мають повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, які в установленому законодавством порядку визнані інвалідами I, II чи III групи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 51, 62, 66, 67, 69, 95 Закону України „Про Конституційний Суд України“, Конституційний Суд України

Відповідно до статті 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин .

Який розмір обов’язкової частки на спадщину при спадкуванні?

Особи, які мають право на обов’язкову частку у спадщині спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному них у разі спадкування за законом.

 Чи не позбавляє право на обов’язкову частку у спадщині продовження трудової діяльності?

Продовження особою трудової діяльності після досягнення загального пенсійного віку не позбавляє права на обов’язкову частку у спадщині. Однак, вихід на пенсію на пільгових підставах права на обов’язкову частку у спадщині не дає.

Якщо спадкоємець за заповітом заперечує проти оформлення спадщини на обов’язкову частку?

Відповідно до законодавства України право на обов’язкову частку в спадщині не залежить від згоди інших спадкоємців на її отримання, а також місця проживання спадкоємця. Але, якщо інші спадкоємці заперечують проти видачі свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку, то вони вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Чи можливо зменшити розмір обов’язкової частки на спадщину?

Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Чи можливо позбавлення права на обов’язкову частку у спадщині?

Законодавство України дозволяє позбавити спадкоємця права на обов’язкову частку відповідно до загальних підстав.

 Якщо спадкоємець, який має право на обов’язкову частку у спадщині помер після відкриття спадщини, але не встиг її прийняти, чи мають право його спадкоємці на дане спадкове майно?

Відповідно до статті 1276 Цивільного кодексу України право на прийняття належної обов’язкової частки у спадщині не переходить до його спадкоємців.

 Якщо спадкоємець, що має право на обов’язкову частку у спадщині, помре після відкриття спадщини до шести місяців, але прийме її, чи мають право його спадкоємці на спадкування даного спадкового майна?

Якщо спадкоємець прийняв спадщину (обов’язкову частку у спадщині), але помер до шести місяців з моменту смерті спадкодавця, за яким він мав право спадкування у порядку визначеному статтею 1241 Цивільного кодексу України. Його спадкоємців спадкують всі належні йому права.

Дане твердження випливає з наступного:

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу встановлено, що до складу спадщини  входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно статті 1219 ЦКУ не

Не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема:

  • 1) особисті немайнові права;
  • 2) право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
  • 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
  • 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
  • 5) права та обов’язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦКУ.

 Якщо спадкоємець має право на обов’язкову частку у спадщині, але має право на спадкування по заповіту, чи по закону на загальних засадах?

Якщо спадкоємцю, який має право на обов’язкову частку, в майні спадкодавця припадає частка, рівна обов’язковій або більша, то правила статті 1241 Цивільного кодексу України не застосовуються.

 

ЮРИСТ\АДВОКАТ — КОНСУЛЬТАЦІЇ І СПОРИ ЩОДО ОБОВАЯЗКОВОЇ ЧАСТКИ У СПАДЩИНІ.

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТИЦІЇ ЩОДО СПАДКУВАННЯ.

СУДОВА ПРАКТИКА — СПАДКОВІ СПОРИ.

ОБОВЯЗКОВА ЧАСТКА У СПАДЩИНІ НА РОСІЙСЬКІЙ.

 

Про автора Адвокат Київ

Адвокат спадкування, нерухомість та сімейні спори. Юрист по спадкових питаннях, питаннях повязаних з нерухомістю та сімейними спорами. Юридичні консультації адвокатів та юристів: спадкове право, спори щодо нерухомості та поділу майна в Україні та Києві.
Опубліковано у Відео консультації юриста, Спадкування, Юридична консультація | Теґи: , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *