РЕЄСТРАЦІЯ ДІТЕЙ В КВАРТИРІ – ПЕРЕШКОДА ДЛЯ ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА НЕЇ

ЯКЩО ПІД ЧАС ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЗАРЕЄСТРУВАТИ ДІТЕЙ У КВАРТИРІ НА ЯКУ МОЖЕ БУТИ ЗВЕРНЕНО СТЯГНЕННЯ – ЦЕ СТВОРИТЬ ДОДАТКОВІ ПЕРЕШКОДИ ДЛЯ ДЕРЖВИКОНАВЦЯ

В даній статті наведено правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2021 у справі № 755/12052/19 де оскаржуються дії державного виконавця щодо передачі належної заявниці житлової нерухомості на торги у виконавчому провадженні з підстав (1) порушення порядку проведення оцінки майна, яке передається на торги; (2) порушення житлових прав її онуків за відсутності дозволу органу опіки і піклування на реалізацію житлової нерухомості, право на користування якою мають її онуки.

Посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101584602

ВІДЕО КОНСУЛЬТАЦІЯ ЮРИСТА ЩОДО НЕРУХОМОСТІ МОЖНА ПЕРЕГЛЯНУТИ В КІНЦІ СТАТТІ

ЧИТАТИ СТАТТЮ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ

АДВОКАТ — РЕЄСТРАЦІЯ ДІТЕЙ В КВАРТИРІ

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ З ПРИВОДУ РЕЄСТРАЦІЇ ДІТЕЙ В КВАРТИРІ

ПОЗОВНІ ЗАЯВИ ПО РЕЄСТРАЦІЇ ДІТЕЙ В КВАРТИРІ

СУДОВА ПРАКТИКА ЩОДО РЕЄСТРАЦІЇ ДІТЕЙ В КВАРТИРІ

ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РЕЄСТРАЦІЇ ДІТЕЙ В КВАРТИРІ

ЦІКАВО ПРО ІНВЕСТУВАННЯ В НЕРУХОМІСТЬ

Інформація актуальна станом на 2023 рік

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: Останні правові висновки Великої Палати Верховного Суду є надзвичайно важливими при вирішенні спорів судами. Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово наголошувала на тому, що у разі, коли вона відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду.

Суть даної справи:

У провадженні Дніпровського РВ ДВС міста Києва перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2604/29397/12, про стягнення з  ОСОБА_1 (заявниця) на користь ОСОБА_2 (Дніпропетровський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва) заборгованості у сумі 675 855,98 грн. З інформації на сайті ДП «Сетам» заявниця довідалася, що Держвиконавець передав спірну квартиру ДП «Сетам» на реалізацію з прилюдних торгів.

 При цьому звіт про оцінку майна (спірної квартири) заявниці був направлений з затримкою. Вона вважає, що об`єкт оцінки досліджено неповно, з порушенням норм законодавства, які регулюють оціночну діяльність, що призвело до суттєвого зниження ринкової вартості спірної квартири, визначеної суб`єктом оціночної діяльності. Крім того, в цій квартирі зареєстровані та проживають малолітні діти –  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Цей факт Дніпровський РВ ДВС міста Києва не взяв до уваги і не отримав попередньої згоди органу опіки та піклування для вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право користування яким мають малолітні особи.

 

Спірна квартира не є об`єктом іпотеки, а реалізовується в рахунок погашення солідарного зобов`язання заявниці, яке виникло відповідно до умов статей 553-554 ЦК України.

Короткий зміст судових рішень:

Суд першої інстанції скаргу заявниці задовольнив частково: визнані неправомірними дії Держвиконавця щодо передання ним ДП «Сетам» спірної квартири на реалізацію з прилюдних торгів, в іншій частині її скарги відмовлено. Відмовляючи в частині вимог скарги ОСОБА_1 про визнання незаконним висновку Держвиконавця про вартість спірної квартири, суд першої інстанції виходив з того, що ці вимоги задоволенню не підлягають з огляду на їх необґрунтованість.

Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні скарги. Зазначив, що дії Держвиконавця правомірні – встановив, що двом малолітнім онукам заявниці на праві приватної власності належить по 1/3 частини квартири. Мати цих дітей ОСОБА_5 володіє на праві власності 1/3 частиною цієї квартири. Відповідно до частини четвертої статті 29 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV місцем проживання зазначених дітей є місце проживання їх матері – ОСОБА_5 , а не їх баби – ОСОБА_1 (заявниця) , а тому права цих малолітніх дітей при відчуженні спірної квартири не порушуються.

Відповідно до попередніх висновків Верховного Суду:

У разі, коли у спірному житлі проживають діти, і не лише діти боржника, примусова реалізація цього майна блокується, а судові рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, об`єктом якого є житло, в якому зареєстровані або проживають діти, не може бути виконане в примусовому порядку, що є непропорційним відносно стягувача і є порушенням статті 129-1 Конституції України.

 Отже виключна правова проблема полягає у вирішенні питання: чи є відсутність згоди органу опіки та піклування при примусовому виконанні судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів підставою для висновку про неможливість державного або приватного виконавця вчиняти виконавчі дії щодо продажу такого майна, з огляду на те, що така згода при передачі нерухомого майна у вигляді житла, в якому проживають діти в іпотеку надавалася іпотекодавцю?

Позиція Верховного Суду:

У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону про виконавче провадження (пункт 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень).

 

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, отримання Держвиконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу Держвиконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій Держвиконавця та/або органу опіки та піклування.

Отже, на думку Великої Палати Верховного Суду державний чи приватний виконавець повинен звернутися за дозволом органу опіки та піклування для реалізації житлової нерухомості, право на користування яким мають діти.

Суд апеляційної інстанції керувався частиною четвертою статті 29 ЦК України щодо обох зазначених дітей, визначаючи їх як малолітніх. Однак відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи ОСОБА_3  станом на 15 липня 2019 року (день подання документів Держвиконавцем на реалізацію спірної квартири через публічні торги) справді була молодше 10 років і є малолітньою дитиною. Однак ОСОБА_4 станом на 15 липня 2019 року була старша за 15 років і тому є неповнолітньою дитиною. Отже і автоматичне визначення місця проживання на підставі місця проживання батьків для ОСОБА_4 є безпідставним, оскільки відповідно до частини третьої статті 160 СК України вона сама обирає місце проживання, якщо її батьки живуть окремо.

У  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникає похідне від аналогічного права їх матері як дочки заявниці користуватися спірною квартирою за умови, що місцем проживання їх матері є спірна квартира.

Для офіційного встановлення місця проживання існує реєстрація такого місця, передбачена зокрема частиною десятою статті 6 Закону про вільне пересування та Правилами реєстрації місця проживання. Отже суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку, що місцем проживання матері малолітніх дітей є місце знаходження квартири, яка в рівних частках на праві приватної власності належить цій матері та її відповідним дітям, не перевіривши реальне місце реєстрації проживання цих осіб.

Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи Держвиконавець подав документи до ДП «Сетам» 15 липня 2019 року. У цей же день у спірній квартирі було зареєстроване місце проживання  ОСОБА_4 . Місце проживання ОСОБА_3 було зареєстроване у спірній квартирі за 4 дні до передачі документів Держвиконавцем до ДП «Сетам» – 11 липня 2019 року. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про порушенням заявницею вимог частини п`ятої статті 19 Закону про виконавче провадження шляхом реєстрації у спірній квартирі малолітньої та неповнолітньої дітей підчас виконавчого провадження. На переконання Великої Палати Верховного Суду зазначені дії заявниці не можуть свідчити про виникнення у дітей житлових прав на спірну квартиру.

Верховний Суд у постанові від 08 червня 2021 року у справі № 607/8145/18 зазначив, що чинним законодавством не передбачено обмежень при реалізації права власника на розпорядження майном в залежності від того чи мають право на користування ним інші особи, зокрема, малолітні діти, якщо власник не є їх батьком (матір`ю) або ж особою, яка замінює останніх.

Щодо оцінки майна Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Отже, в даній частині було порушення, адже заявниця була повідомлена про результати оцінки не наступного робочого дня а через 5 днів.

 

Велика Палата Верховного Суду постановила:

 Скасувати постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року (за цією постановою було відмовлено у задоволенні скарги заявниці).

Змінити мотивувальну частину ухвали Дніпровського районного суду міста Києва виклавши її у редакції цієї постанови (за цією постановою визнані неправомірними дії Держвиконавця щодо передання ним ДП «Сетам» спірної квартири на реалізацію з прилюдних торгів)

 

Таким чином,  розглянувши справу Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність отримання держаним (приватним) виконавцем дозволу органу опіки і піклування на примусову реалізацію житлової нерухомості, право на користування якою мають діти, однак саме у цій справі не погодилася з доводами скаржниці, оскільки дійшла висновку, що у її онуків житлові права на її нерухомість не виникли з огляду на недобросовісні дії скаржниці щодо реєстрації місця проживання власних онуків саме з метою перешкоджання виконавчому провадженню.

БОРГИ ТА КРЕДИТИ ПОМЕРЛОГО СПАДКОДАВЦЯ

З повагою, адвокати по нерухомості ЮК ДОМПРАВО.

1 коментар до “РЕЄСТРАЦІЯ ДІТЕЙ В КВАРТИРІ – ПЕРЕШКОДА ДЛЯ ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА НЕЇ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *