Поділити неприватизовану квартиру можливо, якщо не погіршуються житлові умови.

Поділити неприватизовану квартиру неможливо, якщо це викличе необхідність постановки проживаючих на облік, як таких що потребують поліпшення житлових умов.

 Однак, поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.

Постанова Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі Іменем України № 759/225/16-ц

http://reyestr.court.gov.ua/Review/84406339

Зміст рішення суду про зміну договору найму.

 У січні 2016 року ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2 , 2013 року народження, звернулася з позовом до Комунальне підприємство “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва”, ОСОБА_3 , в тому числі в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 , вселити її та сина в ізольовану житлову кімнату площею 14,00 кв.м. виділивши їм в користування вказану кімнату, змінити умови договору найму житлового приміщення розділивши особовий рахунок на вказану вище квартиру та зобов`язати КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» укласти з позивачкою окремий договір найму житлового приміщення на ізольовану житлову кімнату площею 14.00 кв.м. та відкрити відповідний рахунок для сплати витрат по комунально-житловим та іншим витратам.

Позов мотивовано тим, що відповідачка ОСОБА_5 11 січня 1978 року отримала ордер на вселення у трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 на сім`ю з чотирьох осіб, а саме: ОСОБА_5 , її чоловік ОСОБА_7 та їх дві дочки ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Зазначена вище квартира на сьогоднішній день перебуває в комунальній власності територіальної громади Святошинського району м. Києва, оскільки Розпорядження про приватизацію вказаного вище житла від 10 лютого               1997 року рішенням Апеляційного суду м. Києва від 02 липня 2015 року було визнано недійсним.

У спірній квартирі зареєстровано шість осіб, а саме: позивачка, її син та відповідачі. Проте, позивачка та її син з квітня 2013 року у вказаному житловому приміщенні не проживають, оскільки відповідачі замінили замки у вхідних дверях та не надають позивачці доступу до квартири, при цьому, остання іншого житла не має, а тому просила її позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача подала заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до яких остаточно просила суд встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 виділивши позивачці та її сину в окреме користування ізольовану житлову кімнату площею 9,40 кв.м., змінити умови договору найму житлового приміщення розділивши особовий рахунок на вказану вище квартиру та зобов`язати КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» укласти з позивачкою окремий договір найму житлового приміщення на ізольовану житлову кімнату площею 9,40 кв.м. та відкрити відповідний рахунок для сплати витрат по комунально-житловим та іншим витратам.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 15 листопада                  2016 року, що залишене без зміни ухвалою  Апеляційного суду міста Києва від 2 березня 2017 року в позові  ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що сторонами фактично не встановлено порядку користування спірним житловим приміщенням, у зв`язку з неприязними стосунками, при цьому, метраж житлової площі спірної квартири не дозволяє виділити позивачці та її малолітньому сину окрему житлову кімнату без порушенням житлових прав інших зареєстрованих осіб у вказаному житловому приміщенні, в тому числі, малолітніх. Крім того, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» не має повноважень укласти з позивачкою окремий договір найму житлового приміщення.

У касаційній скарзі, поданій березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та постановити нове рішення яким розділити особовий рахунок на квартиру з укладенням окремих договорів найму у відповідності з встановленим порядком користування у співвідношенні 2/7 частини всіх комунальних витрат за ОСОБА_1 та 5/7 частин всіх комунальних витрат за ОСОБА_3 Зобов`язати КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва” укласти окремий договір найму житлового приміщення на ізольовану житлову кімнату площею 9,4 кв.м

Судами встановлено, що відповідачка ОСОБА_5 11 січня 1978 року отримала ордер на вселення у трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 на сім`ю з чотирьох осіб, а саме: ОСОБА_5 , її чоловік ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 11).

Встановлено, що в спірній квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано сім осіб, а саме: сторони по справі: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та малолітні: ОСОБА_4 , 2000 р.н., ОСОБА_11 , 2013 р.н. та ОСОБА_12 , 2014 р.н. (а.с. 82).

Розпорядженням Управління справами національної академії наук України № 294 від 10 лютого 1997 року у спільну власність ОСОБА_5 передано квартиру АДРЕСА_1 , яке рішенням Апеляційного суду м. Києва від 02липня 2015 року було визнано недійсним (а.с. 13, 20-24).

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 02 липня 2015 року набуло чинності, а тому квартира АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності територіальної громади Святошинського району

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Так, у пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз`яснено, що в силу статті 104 ЖК Української РСР суд вправі задовольнити вимоги члена сім`ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі. При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім`ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак, поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.

Оскільки, судом першої та апеляційної інстанції встановлені фактичні обставини справи, а саме, що між сторонами фактично не встановлено порядку користування спірним житловим приміщенням, у зв`язку з неприязними стосунками, при цьому, метраж житлової площі спірної квартири не дозволяє виділити позивачці та її малолітньому сину окрему житлову кімнату без порушенням житлових прав інших зареєстрованих осіб у вказаному житловому приміщенні, в тому числі, малолітніх, суд першої та апеляційного суду дійшли вірного висновку, що підстав для задоволення вимог про визначення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 .

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 листопада                   2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 2 березня                          2017 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

З повагою адвокат щодо зміни договору найму

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *