ОСПОРЕННЯ БАТЬКІВСТВА ПІСЛЯ СМЕРТІ ТОГО, ХТО ЗАПИСАНИЙ БАТЬКОМ, МОЖЛИВЕ ВИКЛЮЧНО В ТРЬОХ ВИПАДКАХ

ОСПОРЕННЯ БАТЬКІВСТВА ПІСЛЯ СМЕРТІ ТОГО, ХТО ЗАПИСАНИЙ БАТЬКОМ, МОЖЛИВЕ У РАЗІ: ПОДАННЯ НИМ ПИСЬМОВОГО ЗАПЕРЕЧЕННЯ СВОГО БАТЬКІВСТВА ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ; ПРЕД’ЯВЛЕННЯ НИМ ЗА ЖИТТЯ ПОЗОВУ ДО СУДУ ПРО ВИКЛЮЧЕННЯ ЗАПИСУ ПРО НЬОГО ЯК БАТЬКА ДИТИНИ; ВІДСУТНОСТІ У НЬОГО, З ПОВАЖНИХ ПРИЧИН, ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗАПИС БАТЬКОМ ДИТИНИ

В даній статті наведено правовий висновок Верховного Суду у справі № 542/1042/17 від 20.10.2021 про оспорення батьківства.

Посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100734768

ЧИТАТИ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ

ВІДЕО КОНСУЛЬТАЦІЇ ЮРИСТА МОЖНА ПЕРЕГЛЯНУТИ В КІНЦІ ЗАПИСУ

АДВОКАТ ПО СІМЕЙНИМ ПИТАННЯМ

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ СІМЕЙНІ ПИТАННЯ

ПОЗОВНІ ЗАЯВИ СІМЕЙНІ СУПЕРЕЧКИ

СУДОВА ПРАКТИКА СІМЕЙНІ ПИТАННЯ

ДОКУМЕНТИ ПО СІМЕЙНИХ ПИТАННЯХ

Інформація щодо сімейних питань та спорів актуальна станом на 2022 рік

Суть справи:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини. Позовна заява мотивована тим, що 23 травня 1981 року її батько ОСОБА_5 та матір ОСОБА_4 перебували у шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно. Вказувала, що вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 .

Зазначала, що після смерті батька від відповідача ОСОБА_2 їй стало відомо, що вона є матір`ю ОСОБА_3, батьком якого був записаний померлий ОСОБА_5 . ОСОБА_3 претендує на обов`язкову частку у спадщині після смерті її батька, чим, на її думку, порушує її спадкові права.

Позивач вказувала, що померлий ОСОБА_5 не є кровним батьком ОСОБА_3 та не знав, що був записаний батьком дитини, оскільки запис про його особу, як батька, було зроблено без його відома.

Позиції попередніх судових інстанцій:

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Мотивація: факт наявності (відсутності) кровного споріднення між померлим ОСОБА_5 та дитиною ОСОБА_3 підлягав би доведенню у разі оспорювання батьківства позивачем , як спадкоємцем, у разі доведення того, що понад 15 років померлий не знав, що зазначений батьком дитини. Суд взяв до уваги, що після реєстрації себе батьком дитини і до часу смерті ОСОБА_5 не звертався до суду з позовом про виключення запису про нього, як батька, з актового запису про народження.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції. А також відхилив посилання апеляційної скарги на неточності в написанні прізвища батьків дитини , оскільки такі не спростовують висновків місцевого суду, які беззаперечно свідчать про те, що особа, яка писала заяву про встановлення батьківства, є саме ОСОБА_5 .

Позиція Верховного Суду:

Долученими відповідачем фотознімками підтверджується факт обізнаності померлого ОСОБА_5 про народження ОСОБА_3 та участь у його вихованні.

Крім того, наявні у матеріалах справи заява про встановлення батьківства, свідоцтво про народження та свідоцтво про хрещення додатково свідчать про визнання померлим ОСОБА_5 факту батьківства.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на те, що позивачем не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про невизнання ОСОБА_5 батьківства щодо ОСОБА_3 та докази оспорення факту батьківства.

 

ДЛЯ ТОГО ЩОБ ОСПОРИТИ БАТЬКІВСТВО – ПОТРІБЕН НАЛЕЖНО ПРОВЕДЕНИЙ ТЕСТ ДНК

ПРИПИНЕННЯ СПІЛЬНОГО ПРОЖИВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ СПІЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ МОЖЕ БУТИ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВІДМОВИ У ВИЗНАННІ БАТЬКІВСТВА ЛИШЕ ЯКЩО ЦЕ СТАЛОСЯ ДО ЗАЧАТТЯ ДИТИНИ

З повагою, адвокат по сімейним питанням у місті Київ.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *