АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА ЩОДО ВИЗНАННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА КВАРТИРУ ТА УСУНЕННІ ПЕРЕШКОД У КОРИСТУВАННІ НЕЮ

Зразок апеляційної скарги у справі про визнання права власності на квартиру та усуненні перешкод в користуванні нею

Відео адвокатів стосовно спадкування дивіться вкінці статті

ЧИТАТИ СКАРГУ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ

Інформація актуальна станом на 2023 рік

 

АДВОКАТ В КИЄВІ – ВИЗНАННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА КВАРТИРУ

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ З ПРИВОДУ ВИЗНАННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА КВАРТИРУ

ПОЗОВНІ ЗАЯВИ ПО ВИЗНАННЮ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА КВАРТИРУ

СУДОВА ПРАКТИКА ЩОДО ВИЗНАННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА КВАРТИРУ

ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ВИЗНАННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА КВАРТИРУ

Цей зразок апеляційної скарги був написаний у справі де суд першої інстанції помилково дійшов висновку що спадкоємець який на момент смерті спадкодавця знаходився в місцях позбавлення волі є таким що фактично проживав з спадкодавцем на момент його смерті адже в них однакова адреса реєстрації місця проживання , а отже фактично прийняв спадщину. Так як цей спадкоємець після смерті спадкодавця не надсилав заяви про прийняття спадщини поштою до нотаріуса – він не може вважатися таким що прийняв спадщину, цей факт аргументується в даній апеляційній скарзі. Єдиним спадкоємцем який прийняв спадщину є брат раніше ув’язненого, після смерті якого частка у праві на спірну квартиру перейшла до його дітей. Однак раніше ув’язнений – Відповідач вважає квартиру повністю своєю, не надає до неї доступ дітям спадкоємця яким була прийнята спадщина. Адвокат у даній апеляційній скарзі аргументує законність присудження частки у праві власності на квартиру раніше ув’язненого спадкоємця якій відповидно до закону не може вважатися таким що прийняв спадщину – на користь дітей законного спадкоємця.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №000/00000/00

Представника Позивача1:

та Позивача2:

Відповідач:

Відповідач2:

Третя особа:

____________ ________ ________,

зареєстроване місце проживання: _____________,  реєстраційний номер облікової картки платника податків 0000000000, засоби зв’язку ________,

адреса електронної пошти  _________,

________ ________ __________,

зареєстроване місце проживання: __________________, реєстраційний номер облікової картки платника податків 0000000000, тел.0000000000, адреса електронної пошти  _________,

адвоката ________ ________ ______,

________________, тел. 0000000000, адреса електронної пошти: _________

___________ ___________ ____________

__________________, реєстраційний номер облікової картки платника податків 0000000000,  тел.: 0000000000, адреса електронної пошти  ____________

Київська міська рада

01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36

Код ЄДРПОУ 000000

тел.0000000000

адреса електронної пошти __________

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «_______»

_____, м. Київ, вул. ______________, __

код ЄДРПОУ 00000000, тел.0000000000, адреса електронної пошти ___________

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

на рішення __________ районного суду м. Києва по справі №000/00000/00від 00 ______ 0000 року.

«_____» ______ 0000 року представником Позивачів, адвокатом ________ __.__., було отримано копію рішення ________ районного суду м. Києва по справі №000/00000/00 від 00 _________ 0000 р., повний текст якого було складено судом 00 ________ 0000 р.

Вказаним рішенням було частково задоволено позовні вимоги ___________ ________ ______ та ___________ ________ ______ до ___________ ________ ______, Київської міської ради, третя особа Головне територіальне управління юстиції у м. Києві та

– визнано право власності ___________ ________ ______. в порядку спадкування за законом після померлого 00.00.0000 р. ___________ ________ ______ на 1/3 частину квартири, що розташована за адресою: ___________________;

– визнано право власності ___________ ________ ______  в порядку спадкування за законом після померлого 00.00.0000 р. ___________ ________ ______ на 1/6 частину квартири, що розташована за адресою: __________________;

– відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання права власності за ___________ ________ ______ в порядку спадкування за законом після померлого 00.00.0000 р. ___________ ________ ______ на 1/2 частину квартири, що розташована за адресою: __________________;

– відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання права власності за ___________ ________ _________  в порядку спадкування за законом після померлого 00.00.0000 р. ___________ ________ ______ на 1/4 частину квартири, що розташована за адресою: ___________________;

– відмовлено у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні власністю – квартирою №00 в буд.00 по вул. ________ в м. _______;

– відмовлено у покладенні на Відповідача понесених Позивачами судових витрат.

 

Позивачі вважають, що висновки викладені в рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, а також судом при ухвалені рішення було порушено норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, а саме:

  1. Невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та неправильне застосування ним норм матеріального права при ухваленні рішення в частині визначення часток Позивачів у праві власності на квартиру №00 у буд.№00/0 по вул. __________ у м. Кієві.

Як було встановлено судом першої інстанції ___________ ________ ______, його дружина ___________ ________ ______ та їх сини ___________ ________ ______ та ___________ ________ ______ на підставі свідоцтва про право власності на житло від 00.00.0000, виданого _________________________, набули у власність в рівних долях (частках) квартиру,що розташована за адресою:  м. Київ, вул. ________, 00/0, кв.00 та зареєстрували своє право власності у встановленому законом порядку, що підтверджується інформацією Комунального підприємства Київської міської ради «___________ ________ ______» (а. с. ___, ___).

00.00.0000 р. померла ___________ ________ ______ (а. с. __).

Заяву про прийняття спадщини після смерті ___________ ________ ______ подав її чоловік ___________ ________ ______, а сини ___________ ________ ______ та ___________ ________ ______ відмовились від належної їм частки спадщини на користь батька, що підтверджується матеріалами спадкової справи до майна померлої ___________ ________ ______ № 000/000, заведеної _________ київською державною нотаріальною конторою (а. с. ____).

00.00.0000 ___________ ________ ______ було видане свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої дружини на земельну ділянку, розташовану на території ___________ ________ ______ Київської області.

Свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частину спірної квартири не видавалось.

00.00.0000 р. помер ___________ ________ ______ (а. с. __).

Заповіту на випадок своєї смерті він не залишив, а тому право на спадкування усього належного йому майна одержали спадкоємці за законом – сини ___________ ________ ______ та ___________ ________ ______.

З матеріалів спадкової справи до майна померлого ___________ ________ ______ № 000, заведеної ________ київською державною нотаріальною конторою, вбачається, що заяву про прийняття спадщини після смерті батька подав лише один син – ___________ ________ ______, а відповідачем ___________ ________ ______ така заява не подавалась.

Як установив суд, в період з 00.00.0000 по 00.00.0000 відповідач ___________ ________ ______знаходився в місцях позбавлення волі у м. _______, де відбував покарання за вироком _________ районного суду м. Києва від 00.00.0000 (а.с. 000).

Водночас, відповідно до довідки _________________________ від 00.00.0000 № 0000 місце проживання ___________ ________ ______(Відповідача) з 00.00.0000 зареєстроване за адресою: ___________ ________ ______ (а.с. ___), такі ж відомості про зареєстроване місце проживання Відповідача містяться в його паспорті.

Згідно з даними матеріалів спадкових справ місце проживання батьків відповідача та його брата ___________ ________ ______. також було зареєстроване за вищевказаною адресою.

Відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідач ___________ ________ ______, хоч на момент відкриття спадщини після смерті батька тимчасово перебував в місцях позбавлення волі, факт його реєстрації за однією зі спадкодавцем адресою та не подання ним заяви про відмову від спадщини є достатньою підставою вважати, що він прийняв спадщину.

Вказаний висновок суду суперечить положенням Цивільного кодексу України та  висновкам  Верховного суду щодо застосування відповідних норм права, зокрема:

Згідно із статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частинами першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно зі статтею 2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Судом першої інстанції встановлено, що Відповідач в період з 00.00.0000 по 00.00.0000  відбував покарання у вигляді позбавлення волі у м. __________.

У цей період – 00.00.0000 р. помер його батько ___________ ________ ______, який проживав за адресою: _________________________.

З заявою про прийняття спадщини Відповідач не звертався.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Вказаний висновок міститься у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, від 18 листопада 2020 р. у справі №523/19010/15-ц.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції, що ___________ ________ ______ (Відповідач), який відбував покарання у вигляді позбавлення волі в м. __________, фактично проживав зі своїм батьком ___________ ________ ______ на день смерті останнього 00.00.0000 р. за адресою: _________________________, прийнявши таким чином спадщину відповідно ч.3 ст.1268 ЦК України, прямо суперечить як фактичним обставинам справи, так і висновкам Верховного суду щодо застосуванню вказаної норми матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Верховний суд у своїй постанові від 12 лютого 2018 року по справі №712/656/15 вказав, що в період перебування в місцях позбавлення волі особа має можливість вчинити дії щодо прийняття спадщини шляхом надіслання заяви поштовою кореспонденцією до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а тому у судів не має підстав для задоволення позовних вимог про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України.

За таких обставин, ___________ ________ ______(Відповідач) вважається таким, що не прийняв спадщину за своїм померлим батьком ___________ ________ ______.

Водночас, з матеріалів спадкової справи до майна померлого ___________ ________ ______ № 000, заведеної _________ київською державною нотаріальною конторою, вбачається, що заяву про прийняття спадщини після смерті батька подав лише син _____________________.

Таким чином, єдиним спадкоємцем щодо майна померлого ___________ ________ ______, яке складалось з ½ частки у праві власності на квартиру за адресою: ________________________ був ___________ ________ ______.

00.00.0000 р. ___________ ________ ______ помер, в зв’язку з чим відкрилась спадщина на ¾ частки у праві власності на квартиру за адресою: ___________ ________ ______ (1/4 належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на квартиру та ½ в порядку спадкування за батьком ___________ ________ ______).

Позивачі є дітьми померлого ___________ ________ ______ та відповідно до ст.1261 ЦК України вважаються спадкоємцями першої черги.

У встановлений законом шестимісячний строк дочка спадкодавця ___________ ________ ______ (Позивач2) та його дружина ___________ ________ ______, яка діяла від імені малолітнього сина ___________ ________ ______. (Позивач1), 0000 року народження, звернулися до _________ київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, на підставі яких було відкрито спадкову справу № 00 (а.с. _____).

Одночасно дружиною спадкодавця було подано заяву про відмову від належної їй частки спадщини на користь сина.

Отже з огляду на те, що частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними (частина 1 статті 1267 ЦК України), а право на відмову від прийняття спадщини на користь іншої особи є безумовним правом спадкоємця (стаття 1274 ЦК України), успадкована ___________ ________ ______ (Позивачем1) частка квартири становить 1/2, а частка ___________ ________ ______ (Позивач2) – 1/4.

За таких обставин, у апеляційного суду є достатні підстави для ухвалення, в цій частині, нового рішення про задоволення позовних вимог ___________ ________ ______ та ___________ ________ ______ про визнання за ними  право власності на ½ та 1/4 частини у праві власності на квартиру № 00, що знаходиться в м. ________________________ відповідно.

  1. Невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи в частині відмови у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні власністю – квартирою 00 в буд.00 по вул. _________ в м. ______ шляхом надання доступу до неї.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників

Відповідач як у своїх письмових заявах по суті справи, так і у поясненнях в судовому засіданні визнає, що він вважає спірну квартиру своєю особистою власністю і категорично заперечує проти доступу до спірної квартири Позивачів.

Окрім того, як встановлено судом першої інстанції, правоустановчий документ на квартиру №00 в буд.00 по вул. ____________, а саме свідоцтво про право власності від 00.00.0000, виданого ____________________________, Сторонами втрачено.

Відповідно до довідки ______________________ від 00.00.0000 № 0000 місце проживання ___________ ________ ______ (Відповідача) з 00.00.0000 зареєстроване за адресою: _____________________ (а.с. ___), такі ж відомості про зареєстроване місце проживання Відповідача містяться в його паспорті.

Зареєстрованим місцем проживання ___________ ________ ______ (Позивача1) є м. _______, вул. _________, 00, кв.00.

Зареєстрованим місцем проживання ___________ ________ ______ (Позивача2) є м. ________, вул. ___________, 00/00, кв.00.

За таких обставин, Позивачі не маючи правоустанового документу на квартиру №00 в буд.00 по вул. __________ в м. _________ та не будучи зареєстрованими у вказаній квартирі за наявності заперечень Відповідача, який зареєстрований у спірній квартирі, не мають жодних правових підстав у доступі до  цієї квартири, окрім як за рішенням суду.

Також, не можливо не звернути увагу суду на особи Позивачів та Відповідача.

Так, ___________ ________ ______ (Позивач1), 0000 року народження, є дитиною, яка втратила батька і живе з матір’ю.

___________ ________ ______ (Позивач2), 0000 року народження, _______ річна жінка.

___________ ________ ______ (Відповідач), 0000 року народження, двічі судимий за тяжкі злочини насильницького характеру, загалом відбув покарання у вигляді позбавлення волі строком сімнадцять років.

Вказані обставини свідчать, що Позивачами обрано вірний спосіб захисту свого права власності, а саме усунення перешкод з боку Відповідача у доступі до квартири співвласниками якої вони є за рішенням суду.

В той же час, висновок суду першої інстанції, що Позивачами не доведено наявність перешкод з боку Відповідача у доступі до спірної квартири суперечить обставинам справи.

  1. Порушення судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні рішення.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Ухвалою суду першої інстанції від 00.00.0000 р. Позивача1 було зобов’язано сплатити судовий збір у розмірі 0000 грн., а Позивача2 у розмірі 0000 грн.

ч.1 ст.141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги було задоволено судом частково: визнано право власності ___________ ________ ______ в порядку спадкування за законом після померлого 00.00.0000 р. ___________ ________ ______ на 1/3 частину квартири, що розташована за адресою: м. ______, вул. ___________, 00, кв.00 та визнано право власності ___________ ________ ______  в порядку спадкування за законом після померлого 00.00.0000 р. ___________ ________ ______ на 1/6 частину квартири, що розташована за адресою: м. _______, вул. __________, 00, кв.00.

Таким чином, судом першої інстанції було фактично задоволено ½ (насправді 2/3) від заявлених позовних вимог майнового характеру.

Водночас, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд відмовив Позивачам у покладенні на Відповідача понесених ними судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог, чим прямо було порушено вимоги ч.1 ст.141 ЦПК України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Враховуючи, що представнику Позивачів повний текст рішення було вручено «____»  ______ 0000 р., то  Позивачі мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження  рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, керуючись ст.ст.43, 351,352,354-356 ЦПК України,

прошу суд:

  1. Поновити представнику ___________ ________ ______ та ___________ ________ ______, адвокату ___________ ________ ______і строк на апеляційне оскарження рішення ______ районного суду м. ______ від 00 _____ 0000 р. по справі №000/00000/00.
  2. Рішення _________ районного суду м. _________ від 00 _______ 0000 року – змінити.
  3. Ухвалити нове рішення, яким позов ___________ ________ ______ та ___________ ________ ______ до ___________ ________ ______ задовольнити повністю:
  • визнати право власності за ___________ ________ ______ на ¼ частину квартири №00, що знаходиться в м. _______  на вул. ____________, буд. 00.
  • визнати право власності за ___________ ________ ______ право власності на ¼ частину квартири № 00, що знаходиться в  м. _______  на вул. ____________, буд. 00. Усунути перешкоди у користуванні власністю квартирою № 00, що знаходиться в м. _______  на вул. ____________, буд. 00 шляхом надання доступу до квартири ___________ ________ ______ або його законному представнику.
  • усунути перешкоди у користуванні власністю квартирою № 89, що знаходиться в м. _______  на вул. ____________, буд. 00. шляхом надання доступу до квартири ___________ ________ ______.
  1. Покласти судові витрати у зв’язку із розглядом справи судами першої та апеляційної інстанцій на Відповідача.

 Додаток:

  1. Копія апеляційної скарги з додатками.
  2. Докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
  3. Ордер на надання правничої допомоги.
  4. Докази сплати судового збору.

    Адвокат                                                                                             ___ПІБ__

«___»  _______ 0000 р.

1 коментар до “АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА ЩОДО ВИЗНАННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА КВАРТИРУ ТА УСУНЕННІ ПЕРЕШКОД У КОРИСТУВАННІ НЕЮ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *