Заповіт недійсний, так як, на час складання заповіту особа виявляла ознаки тривалого психічного розладу

Заповіт недійсний, так як, на час складання заповіту особа виявляла ознаки тривалого психічного розладу

Інформація актуальна станом на 2021 рік

У даному Рішенні Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ визнано: заповіт недійсним, оскільки встановлено, що на час складання заповіту, оскільки актами амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи встановлено, що на час складання заповіту особа виявляла ознаки тривалого психічного розладу розладу – «органічного амнестичного розладу, обумовленого, на думку комісії, комплексом наявних у під експертного соматно-неврологічних, в тому числі ендокринологічних захворювань, що позбавляло його на вказаний період часу здатності розуміти значення своїх дій та керувати ними»

РІШЕННЯ у справі № 6-44487св13 від 9 липня 2014 року м. Київ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Олійник А.С.

суддів: Амеліна В.І., Дербенцевої Т.П., Карпенко С.О., Савченко В.О.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- ОСОБА_5, про визнання недійсним заповіту за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 6 серпня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 3 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що внаслідок хвороби його батько – ОСОБА_6 під час складання заповіту від 5 квітня 2001 року на ім’я ОСОБА_4 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Враховуючи викладене, позивач просив визнати указаний заповіт недійсним.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 6 серпня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 3 жовтня 2013 року, позов задоволено.

Визнано недійсним заповіт від 5 квітня 2001 року, складений ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори Черкаської області, зареєстрований в реєстрі за № 1-1994.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 6 серпня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 3 жовтня 2013 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що 5 квітня 2001 року ОСОБА_6 склав заповіт, яким заповідав усе майно ОСОБА_4

ОСОБА_6 помер 16 січня 2009 року.

Актом № 202 амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи від 26 квітня 2011  року встановлено, що на час складання заповіту від 5 квітня 2001 року ОСОБА_6 виявляв ознаки тривалого важкого психічного розладу – «органічного амнестичного розладу, обумовленого, на думку комісії, комплексом наявних у під експертного соматно-неврологічних, в тому числі ендокринологічних захворювань, що позбавляло його на вказаний період часу здатності розуміти значення своїх дій та керувати ними».

Актом № 7 посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи від 8 січня 2013 року Київського міського центру судово-психіатричних експертиз встановлено, що ОСОБА_6 у період складання заповіту від 5 квітня 2001 року виявляв ознаки органічного амнестичного синдрому (F04 згідно МКХ-10) і за своїм психічним станом у зазначений період часу не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у період складання заповіту від 5 квітня 2001 року за своїм психічним станом ОСОБА_6 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, що підтверджується актом № 202 амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи від 26 квітня 2011 року та актом № 7 посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи від 8 січня 2013 року.

Такі обставини судами попередніх інстанцій встановлені з додержанням норм процесуального права.

При цьому суди керувалися нормами ЦК України 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року.

З оспорюваного заповіту вбачається, що він складений 5 квітня 2001 року, тобто в період чинності ЦК Української РСР 1963 року.

Згідно з пунктами 1, 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року і застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, його положення застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки спірні правовідносини виникли 5 квітня 2001 року, до них слід застосовувати норми ЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до ст. 55 ЦК Української РСР, чинного на час складення заповіту, угода, укладена громадянином, хоч і дієздатним, але який в момент її укладення перебував у такому стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнана судом недійсною.

Для визначення наявності такого стану в момент складення заповіту суд призначає судово-психіатричну експертизу.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі, дав їм належну оцінку і, з урахуванням встановлених обставин справи і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання заповіту недійсним.

Зроблений у судових рішеннях висновок ґрунтується на поданих сторонами доказах, відповідає фактичним обставинам справи, порушень норм процесуального права при проведенні оцінки доказів не встановлено.

Разом з цим, судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано до спірних правовідносин норми ЦК України від 2003 року, який набув чинності з 1 січня 2004 року, і спірні правовідносини, що виникли у 2001році, не регулює.

Згідно зі ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

В и р і ш и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 6 серпня 2013 року і ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 3 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- ОСОБА_5, про визнання недійсним заповіту задовольнити.

Визнати недійсним заповіт від 5 квітня 2001 року, складений ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори Черкаської області, зареєстрований в реєстрі за № 1-1994.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий: А.С.Олійник

Судді: В.І.Амелін, Т.П.Дербенцева, С.О.Карпенко, В.О.Савченко

 

АДВОКАТ З НЕРУХОМОСТІ (ВИЗНАННЯ ЗАПОВІТУ НЕДІЙСНИМ)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *