Відмовлено у встановлення спільної сумісної власності бо до 2004

У даному рішенні суду відмовлено у задоволенні позову про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання нерухомого майна об’єктом спільної сумісної власності, визнання права власності оскільки відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Оскільки до 2004 року діяв Кодекс про шлюб та сім’ю України, який визнавав тільки шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадського стану, тому встановлення факту проживання однією сім’єю можливо лише з 01 січня 2004 року.

Інформація актуальна станом на 2023 рік

Справа № 6-9231св12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 6-9231св12

13 червня 2012 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Дем’яносова М.В., Кафідової О.В.,

 Касьяна О.П., Штелик С.П.,-

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім’єю, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 03 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 січня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання нерухомого майна об’єктом спільної сумісної власності, визнання права власності, посилаючись на те, що з 1997 року до осені 2010 року він проживав однією сім’єю із ОСОБА_4

В 1998 році вони вирішили побудувати житловий будинок для сумісного проживання та в цьому ж році зробили фундамент під житловий будинок, побудували гараж та призупинили будівництво. Будівництво вони здійснювали на земельній ділянці розміром 0,10 га за адресою АДРЕСА_1, яка в 1995 році рішенням Якимівської селищної ради Запорізької області була надана ОСОБА_4 та 27 грудня 2002 року земельна ділянка була приватизована.

У 1999 році рішенням Якимівської селищної ради Запорізької області ОСОБА_6, яка є дочкою ОСОБА_4 було надано земельну ділянку розміром 0,15 га за адресою АДРЕСА_2, яка була приватизована 27 грудня 2002 року. На вказаній земельній ділянці в період з 2000 року до 2002 року ОСОБА_3 самостійно побудував споруди, зробив єдину огорожу обох земельних ділянок та вони з ОСОБА_4 почали проживати в побудованій літній кухні. В 2010 році вони побудували житловий будинок площею 150 м. кв.

Позивач вважав, що всі будівлі за вказаними адресами належать йому та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності, тому просив встановити факт проживання однією сім’єю з ОСОБА_4 в період часу з 1997 року до вересня 2010 року, визнати житловий будинок з побутовими спорудами за адресами: НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 об’єктом спільної сумісної власності, поділити це майно та визнати за ним право власності на Ѕ частину житлового будинку з побутовими спорудами, які розташовані на АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на Ѕ частини житлового будинку з побутовими спорудами, які розташовані по АДРЕСА_2.

Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 03 листопада 2011 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання нерухомого майна об’єктом спільної сумісної власності, розподіл майна, що є об’єктом спільної сумісної власності, у частині вимог до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області визнання права власності залишено без розгляду.

Рішенням Якимівськго районного суду Запорізької області від 03 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25 січня 2012 року, позов ОСОБА_3 задоволено.

Встановлено факт проживання однією сім’єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 1997 року до вересня 2010 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, мотивуючи сувою вимогу порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовним вимог ОСОБА_3 відмовити.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач з відповідачкою з 1997 року проживали спільно, були пов’язані спільним побутом і мали взаємні права та обов’язки, тобто перебували у фактичних шлюбних відносинах.

Проте з такими висновками судів повністю погодитися не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Пунктом 1 розділу VII Прикінцевих положень Сімейного кодексу України, визначено, що цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України, тобто з 01 січня 2004 року.

До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються лише в частині тих прав і обов’язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права та обов’язки визначаються на підставах, передбачених СК України (абз.2 п.1постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3).

Відповідно до ст. 3 СК України, сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Установлено, що з 1997 року до осені 2010 року сторони проживали спільно, були пов’язані спільним побутом і мали взаємні права та обов’язки.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Оскільки до 2004 року діяв Кодекс про шлюб та сім’ю України, який визнавав тільки шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадського стану, тому встановлення факту проживання однією сім’єю можливо лише з 01 січня 2004 року.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судом повно та правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 03 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 січня 2012 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з січня 2004 року до вересня 2010 року.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Дьоміна Судді: М.В. Дем’яносов

 О.П. Касьян

 О.В. Кафідова

 С.П. Штелик 

Адвокат по розлученню і поділу майна….   Юридична консультація: поділ майна.  

Судова практика сімейні суперечки.

  Позовні заяви: сімейні суперечки.

1 коментар до “Відмовлено у встановлення спільної сумісної власності бо до 2004

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *