ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ: ПОМИЛКИ В ДОВІРЕНОСТІ ДЛЯ ДАРУВАННЯ, ЯКУ РОБЛЯТЬ ЗА КОРДОНОМ!!

У цьому відео адвокат Олеся Урлапова висвітлює критичні юридичні та процесуальні вимоги Цивільного кодексу України до довіреностей на укладення договорів дарування (дарчих), які громадяни виготовляють перебуваючи за межами України.

Основні юридичні вимоги та помилки

1. Обов’язкова конкретизація об’єкта та обдаровуваного

Імперативна норма закону: Згідно зі ст. 245–246 Цивільного кодексу України, довіреність на укладення договору дарування має містити конкретні відомості про обдаровуваного та точний опис об’єкта дарування [00:09, 00:19].
Що обов’язково прописати:
- Чіткі ПІБ та паспортні/податкові дані особи, кому саме дарується майно (наприклад, конкретно дитині, чоловікові/дружині) [00:09]. Загальне формулювання «дарувати будь-кому на розсуд представника» робить довіреність нікчемною.
- Повну адресу, точні характеристики та точний номер квартири, будинку, кімнати у гуртожитку чи нежитлового приміщення, що саме дарується [00:19].

2. Участь та реєстрація малолітніх/неповнолітніх дітей

Органу опіки та піклування: Враховуйте факт наявності чи реєстрації у приміщенні малолітніх дітей [00:30].
Якщо у житлі зареєстровані діти, додатково знадобиться дозвіл органу опіки та піклування [00:40].

3. Золоте правило: Завчасна узгоджувальна робота з нотаріусом

Черги за кордоном: Громадяни чекають у консульствах чи посольствах місяць-два на прийом для посвідчення довіреності [01:00].
Головна помилка: Люди часто самі складають текст довіреності або покладаються на шаблон консула, а після надсилання документа в Україну з’ясовується, що український нотаріус відмовляється укладати договір дарування за такою довіреністю [01:00, 01:10].
Рекомендація адвоката: До підписання довіреності за кордоном узгодьте проєкт її тексту з тим нотаріусом або адвокатом в Україні, який безпосередньо супроводжуватиме угоду дарування [00:40, 01:19].