ДОМОВИЛИСЯ УКЛАСТИ ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ В МАЙБУТНЬОМУ – ПЕРЕДАНІ ГРОШІ Є АВАНСОМ І ПІДЛЯГАЮТЬ ПОВЕРНЕННЮ

Оскільки договору купівлі – продажу, який би за своєю формою та змістом
відповідав вимогам законодавства між сторонами укладено не було, а вони лише
домовилися укласти такий договір у майбутньому, то передана позивачкою
грошова сума у загальному розмірі 49 150 дол. США є авансом, який підлягав
поверненню, а НЕ завдатком – Верховний Суд.

В даній статті – юридичній консультації Вашій увазі пропонується Постанова Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №711/5065/15-ц, щодо стягнення коштів та відшкодування шкоди.
Посилання на рішення Верховного Суду – https://reyestr.court.gov.ua/Review/97771767

 

ЮРИДИЧНІ ВІДЕО КОНСУЛЬТАЦІЇ ЩОДО КУПІВЛІ НЕРУХОМОСТІ МОЖНА ПЕРЕГЛЯНУТИ В КІНЦІ СТАТТІ

ЧИТАТИ СТАТТЮ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ

Інформація актуальна станом на 2023 рік

АДВОКАТ — СТЯГЕННЯ КОШТІВ ДЛЯ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ З ПРИВОДУ СТЯГНЕННЯ КОШТІВ ДЛЯ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ

ПОЗОВНІ ЗАЯВИ ПО СТЯГНЕННЮ КОШТІВ ДЛЯ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ

СУДОВА ПРАКТИКА ЩОДО СТЯГНЕННЯ КОШТІВ ДЛЯ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ

ДОКУМЕНТИ ДЛЯ СТЯГЕННЯ КОШТІВ ДЛЯ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ

ПОРАДИ ЮРИСТА КУПІВЛЯ КВАРТИРИ

ЮРИДИЧНІ ПИТАННЯ КУПІВЛІ ПРОДАЖУ НЕРУХОМОСТІ

 

Короткий зміст:

29 травня 2013 року між Позивачем та Відповідачем у письмовій формі був укладений договір завдатку, відповідно до умов якого вона сплатила відповідачу завдаток у загальній сумі 8 050 дол. США. Сплата завдатку відбувалася частинами, що підтверджується відповідними розписками. Відповідно до зазначеного договору завдатку відповідач до 31 серпня 2013 року повинен був продати позивачці належний йому на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 , вартістю 98 000 дол. США. Договір купівлі-продажу в обумовлений у договорі завдатку термін сторони не уклали, оскільки на зазначений будинок було накладено 9 арештів. У зв`язку з тим, що порушення умов договору завдатку відбулось з вини відповідача, то він, на думку позивача, повинен повернути їй завдаток та додатково сплатити суму в розмірі завдатку у розмірі 16 000 дол. США. Крім того, вже після сплати відповідачу завдатку вона у рахунок купівлі-продажу будинку передала відповідачу ще 41 100 дол. США. Позивач вважала, що має право на стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних, а також на відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

31 липня 2015 року Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив визнати Позивача таким, що втратив право вимагати повернення завдатку та визнати дійсним договір найму. На обґрунтування позову посилався на те, що він навесні 2013 року вирішив здійснити дії щодо виконання своїх зобов`язань перед банком – іпотекодержателем, шляхом отримання коштів від довготривалої оренди домоволодіння або його оренди із подальшою реалізацією. Для здійснення зазначених дій залучено агенцію нерухомості. Умови наявного обтяження домоволодіння чітко пояснювались усім орендарям у тому числі Позивачці, 28 травня 2013 року сторони досягли домовленості, що наступного дня вони підписують договір завдатку, узгодивши суму договору та суму завдатку, а також договір оренди домоволодіння на тривалий час. Передбачалось, що якщо до закінчення дії договору оренди відповідач за зустрічним позовом назбирає суму, яка разом з коштами, сплаченими за оренду, складатиме суму еквівалентну 98 000 дол. США, то кошти, сплачені за оренду, будуть зараховані у рахунок договору купівлі-продажу. Проте, уклавши договір завдатку та договір оренди (найму) домоволодіння, Позивач відмовилась укладати основний договір купівлі-продажу. Він як сумлінна сторона правовідносин відразу почав невідкладну процедуру реалізації спірного будинку. За попероговору завдатку узгоджено, про те, що процедура продажу домоволодіння може тривати до 31 серпня 2013 року. Факт перебування домоволодіння під обтяженнями був відомий Позивачеві , оскільки представники іпотекодержателя приходили пересвідчуватись у належному стані іпотечного майна, про що складалися відповідні акти. Згідно з умовами договору завдатку Позивач на користь Відповідача сплатила 6 500 дол. США та 1 550 дол. США, які підтверджені умовами договору та розписками та які не підлягають поверненню, оскільки основний договір не було укладено через несумлінну поведінку Позивача. З урахуванням безпідставної відмови Позивача від виконання зобов`язань, встановлених договором завдатку від 29 травня 2013 року вона має бути позбавлена права вимагати повернення передоплати (завдатку), яку вона сплатила Відповідачу .

Правова позиція судів першої та апеляційної інстанції:

Судом першої інстанції стягнуто з Відповідача на користь Позивача грошові кошти у розмірі 49 150 дол. США. В іншій частині позову Позивачу відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що договір купівлі-продажу домоволодіння між сторонами у справі не був укладений, а сторони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому і договором про завдаток від 29 травня 2013 року було передбачено, що покупець передає продавцеві зазначений у пункті 2 цього договору завдаток (8 000 дол. США) у рахунок авансової оплати за домоволодіння. Тому передані позивачкою за первісним позовом відповідачу грошові кошти за домоволодіння, які передані останньому у більшому розмірі ніж передбачено договором завдатку (49 150 дол. США) є авансом, який підлягає поверненню позивачці. Апеляційний суд з таким висновком погодився.

Правова позиція Верховного Суду:

Оскільки договору купівлі-продажу, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам законодавства між сторонами укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, то передана позивачкою грошова сума у загальному розмірі 49 150 дол. США є авансом, який підлягав поверненню, а не завдатком. Посилання Відповідача на те, що саме з вини Позивача сторони не уклали основний договорів, а тому позивачка за первісним позовом втратила право вимагати повернення коштів, є безпідставними, оскільки сума грошових коштів, що за своєю правовою природою є авансом, підлягає поверненню особі, яка їх сплатила, незалежно від того, з вини якої сторони не відбулося укладення договору. Посилання Відповідача на те, що Позивачка разом із членами її сім`ї проживає у спірному будинку не є підставою для визнання договору найму укладеним, оскільки між сторонами відсутня згода з усіх істотних умов договору. Суд не бере до уваги посилання Відповідача на те, що Позивачка передала йому кошти у розмірі 41 100 дол. США як плату за найм житла, оскільки з розписки від 18 червня 2013 року випливає, що зазначені кошти передані як
завдаток за будинковолодіння. Касаційну скаргу Відповідача залишити без задоволення.

ДОГОВІР КУПІВЛІ ПРОДАЖУ ЗАМІСТЬ ДОГОВОРУ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ МОЖЕ БУТИ ВИЗНАНИЙ НЕДІЙСНИМ

З повагою юристи по нерухомості ЮК ДОМПРАВО.

1 коментар до “ДОМОВИЛИСЯ УКЛАСТИ ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ В МАЙБУТНЬОМУ – ПЕРЕДАНІ ГРОШІ Є АВАНСОМ І ПІДЛЯГАЮТЬ ПОВЕРНЕННЮ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *