Якщо є рішення суду про стягнення боргу договір дарування квартири може бути визнаний недійсним.

Визнано недісйним договір дарування нерухомого майна укладено на користь родичів,  при наявному рішенні про стягнення боргу.

Інформація актуальна станом на 2023 рік

Визнано недійсним договори дарування будинку, бо спірні договори дарування були укладені без наміру створення правових наслідків, обумовлених ними, оскільки ОСОБА_3 був обізнаний про пред`явлений до нього позов з вимогою про стягнення боргу, а особи, що отримали нерухоме майно в дар, є його близькими родичами, та після укладення угод сторони не змінили своє місце реєстрації та проживання.

 Постанова Верховного суду від 14 січня 2020 року у справі № 489/5148/18

http://reyestr.court.gov.ua/Review/86989797

 Короткий зміст Постанови Верховного Суду про визнання недійсним договору дарування будинку.

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Барсков А. В., про визнання недійсними договорів дарування, зобов`язання вчинити дії.

ЮРИДИЧНІ МОМЕНТИ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ НА САЙТІ….

Позовна заява мотивована тим, що у жовтні 2015 року він звернувся до ОСОБА_3 з позовом про стягнення боргу у розмірі 2 439 090 грн за договорами позики, який просив забезпечити шляхом накладення арешту на житлові будинки, які належать відповідачу. Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва у справі № 2/489/191/2016 від 01 березня 2016 року його позов було задоволено, стягнуто з  ОСОБА_3 на його користь 2 439 090 грн. У червні 2018 року йому стало відомо, що під час розгляду справи № 2/489/191/2016 у суді першої інстанції 13 листопада та 23 листопада 2015 року ОСОБА_3 уклав договори дарування належних йому житлових будинків на користь своїх синів ОСОБА_4 і ОСОБА_5, а також дружини ОСОБА_6 .Зазначені правочини, на думку позивача, є фіктивними, оскільки укладені між близькими особами і з метою уникнути виконання рішення про стягнення на його користь коштів за договором позики.

ВСЯ СУДОВА ПРАКТИКА ЩОДО ВИЗНАННЯ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ НЕДІЙСНИМ…..

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 13 листопада 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_2, укладений 23 листопада 2015 року між ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, зобов`язати державного чи приватного нотаріуса внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Ленінського районного суд м. Миколаєва від 30 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 від 13 листопада 2015 року, укладений між ОСОБА_3 та

ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального Миколаївської області Ємельяновою Н. В., зареєстрований у реєстрі за № 2282. Визнано недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_2 від 23 листопада 2015 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального Миколаївської області Барсковим А. В., зареєстрований в реєстрі за № 784. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірні договори дарування були укладені без наміру створення правових наслідків, обумовлених ними, оскільки ОСОБА_3 був обізнаний про пред`явлений до нього позов з вимогою про стягнення боргу, а особи, що отримали нерухоме майно в дар, є його близькими родичами, та після укладення угод сторони не змінили своє місце реєстрації та проживання.

СУДОВА ПРАКТИКА ВИЗНАННЯ ДОГОВОРІВ ЩОДО НЕРУХОМОСТІ НЕДІЙСНИМИ

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 залишено без задоволення, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 січня 2019 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що відповідачі діяли недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного ОСОБА_3 майна відбулося з метою уникнення звернення кредитором стягнення на його майно як боржника за існуючими зобов`язаннями. При цьому, суд апеляційної інстанції послався на сукупність обставин, які доводять недобросовісну поведінку сторін спірних договорів, а саме: відповідач відчужив майно після пред`явлення до нього позову про стягнення заборгованості; майно відчужене на підставі безвідплатного договору на користь близького родича та члена родини; після відчуження спірного майна у відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором

ПОРАДИ АДВОКАТА ЩОДО ВИЗНАННЯ ДОГОВОРІВ ПО НЕРУХОМОСТІ НЕДІЙСНИМИ….

Суди встановили, що сторонами спірних договорів дарування не було вчинено будь-яких дій на виконання правочинів. Житлові будинки не були передані ОСОБА_3 новим власникам, звичайний спосіб життя родичів не змінювався, лише було проведено перереєстрацію права власності.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Саме такі правові висновки зроблені у постановах Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року (провадження № 6-1873цс16), від 23 серпня 2017 року у справі 306/2952/14-ц та від 09 вересня 2017 року у справі № 359/1654/15-ц.

Зазначену правову позицію підтримала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19), вказавши при цьому, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним.

ЗРАЗКИ ПОЗОВНИХ ЗАЯВ ЩОДО ВИЗНАННЯ ДОГОВОРІВ НЕДІЙСНИМИ

Згідно частини третьої статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Правочин, учинений боржником у період настання в нього зобов`язання щодо погашення заборгованості перед кредитором, унаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, вчиненого боржником на шкоду кредитору).

При цьому та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.

Встановивши, що ОСОБА_3, відчужуючи належні йому на праві власності будинки АДРЕСА_2 та

АДРЕСА_1 своїм синам та дружині, був обізнаний про наявність невиконаних зобов`язань по поверненню позики на суму 1 800 тис. грн та судового спору, передбачав можливе стягнення з нього на користь ОСОБА_1 заборгованості за договорами позики, суди попередніх інстанцій правильно вважали, що боржник усвідомлював негативні наслідки для себе у випадку задоволення позовних вимог у справі

№ 2/489/191/2016 та мав намір всупереч інтересам кредитора уникнути цих наслідків.

Такі дії ОСОБА_3 не можна визнати добросовісними у розумінні

пункту 6 частини першої та частини третьої статті 3 ЦК України.

Якщо є рішення суду про стягнення боргу договір дарування квартири може бути визнаний недійсним. Постанова Верховного Суду на російській…

ІНША СУДОВА ПРАКТИКА ЩОДО НЕРУХОМОСТІ….

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ЩОДО НЕРУХОМОСТІ….

ПОЗОВНІ ЗАЯВИ ПО НЕРУХОМОСТІ….

ДОКУМЕНТИ ЩОДО ДОГОВОРІВ ДАРУВАННЯ…

 З повагою адвокат по питаннях визнання договору дарування недійсним.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *