Визнано недійсним договір дарування квартири, яка є єдиним житлом дарувальника, бо він думав, що це договір довічного утримання.
Договір, що встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не вважається договором дарування, правовою метою якого є передача власником свого майна у власність іншої особи без отримання взаємної винагороди.
Твердження працездатного, що він хотів підписати договір довічного утримання не має змісту.
Відмовлено у визнанні недійсним договору дарування квартири, оскільки на момент підписання договору дарування квартири дарувальник був працездатний.
Судами встановлено, що на момент укладення договору дарування позивач був у віці 47 років, був працездатною особою, не мав хронічних чи інших тяжких захворювань, які б давали підстави для його утримання.