ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ТА ВІДПОВІДЬ НА ПИТАННЯ: КОЛИ БАТЬКИ КРИЧАТЬ, ПОГРОЖУЮТЬ ФІНАНСОВО ДИТИНІ. ЧИ Є ЦЕ ПСИХОЛОГІЧНЕ НАСИЛЬСТВО?
У даній юридичній консультації адвокат Володимир Клим роз’яснює, що емоційні виховні заходи, крик чи погрози фінансових обмежень щодо дитини не є автоматично домашнім насильством за статтею 173-2 КУпАП, якщо поліція та сторона обвинувачення не довели умисного заподіяння шкоди здоров’ю дитини й не надали належних медичних довідок та висновку психологічного опитування про наявність переляку.
ВІДЕО-КОНСУЛЬТАЦІЯ З ПРЯМОГО ЕФІРУ ЗА 14.08.2026 РІК.
Головна думка відео
Сам по собі батьківський крик, суворе словесне виховання чи погрози обмежити фінансові витрати (наприклад, відмова купувати іграшки чи речі) не утворюють автоматично складу правопорушення за статтею 173-2 КУпАП [00:14], [00:29]. Для визнання дій батьків домашнім насильством поліція та обвинувачення зобов’язані надати беззаперечні медичні та психологічні докази умисного завдання шкоди фізичному чи психічному здоров’ю дитини, оскільки притягнення до відповідальності не може ґрунтуватися виключно на припущеннях [01:25], [01:38].
Фабула судової справи та обставини конфлікту
Постанова суду першої інстанції: Районний суд визнав матір винною у вчиненні домашнього насильства (як фізичного, так і психологічного характеру за ст. 173-2 КУпАП) та оштрафував її на підставі заяви батька дитини [01:00], [01:14]. Приводом став побутовий інцидент, під час якого матір нібито вдарила дитину та кричала [01:00].
Апеляційне оскарження: Матір оскаржила постанову в апеляційному суді, стверджуючи про відсутність у її діях правопорушення, оскільки конфлікт мав характер звичайного побутового непорозуміння під час виховання [01:14], [01:25].
Остаточне рішення суду апеляційної інстанції: Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення [01:25], [02:04].
Чому апеляційний суд скасував штраф (доказова база)
Суд встановив низку суттєвих недоліків у матеріалах, складених правоохоронними органами [01:25]:
Відсутність доведеного умислу на заподіяння шкоди: Поліція не надала беззаперечних доказів того, що дії матері мали на меті цілеспрямоване завдання шкоди фізичному або психічному здоров’ю малолітнього [01:38].
Неприпустимість припущень: Висновок про винуватість не може ґрунтуватися на припущеннях чи суб’єктивних відчуттях інших осіб [01:38]. Зокрема, сам батько зазначив, що крик дитини він чув лише здалеку [01:50].
Відсутність медичної та психологічної фіксації: У справі не було жодних медичних документів про тілесні ушкодження, а також був відсутній обов’язковий висновок / результати опитування дитини дитячим психологом щодо наявності переляку, стресу чи пригніченого стану [01:50], [02:04].
Вирішення побутового непорозуміння: Пояснення обох батьків вказували скоріше на звичайний емоційний процес розв’язання побутового непорозуміння під час виховання, а не на реальний системний терор чи домашнє насильство [01:25].
Висновок
Апеляційний суд підтвердив, що побутові сварки та суворі виховні моменти батьків не можуть вважатися домашнім насильством без належних медичних довідок і психологічного висновку про спричинення реальної психічної чи фізичної шкоди дитині [01:25], [02:04].
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ З ПРИВОДУ НЕРУХОМОСТІ, СПАДКОВИХ ТА СІМЕЙНИХ ПИТАНЬ
КОНСУЛЬТАЦІЇ ЮРИСТІВ ТА АДВОКАТІВ В УКРАЇНІ
СУДОВА ПРАКТИКА СПАДКУВАННЯ НЕРУХОМІСТЬ СІМЕЙНІ ПИТАННЯ
ЗРАЗКИ ПОЗОВНИХ ЗАЯВ ПО СПАДКУВАННЮ СІМЕЙНИХ ПИТАННЯХ НЕРУХОМОСТІ
КОЛИ БАТЬКИ КРИЧАТЬ, ПОГРОЖУЮТЬ ФІНАНСОВО ДИТИНІ. ЧИ Є ЦЕ ПСИХОЛОГІЧНЕ НАСИЛЬСТВО? ЧИТАТИ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ
ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ЗІ СПАДКУВАННЯ, НЕРУХОМОСТІ ТА СІМЕЙНИХ ПИТАНЬ ОНЛАЙН:
