Заперечення проти скасування приватизації

Заперечення у справі про скасування приватизації

Даний зразок заперечення на позовну заяву може бути використаний у справі про скасування приватизації. В цьому зразку треті особи по справі заперечують проти задоволення позовних вимог Позивача щодо скасування приватизацій, оскільки Позивач та її представник не довели факту обов’язкової необхідності дозволу органу опіки та піклування для зміни її реєстрації, на момент спірних відносин. А строк позовної давності щодо факту впевненості позивача у тому що вона являється співвласником спірної квартири – строк позовної давності сплив.

Інформація актуальна станом на 2023 рік

До Подільського районного суду м. Києва

Судді Ларіоновій Н.М.

Справа № 7454/15454/15-ц

Треті особи:

Приватизований  Позивач  Петрович

вул. Якуба Колоса 4344, кв. 3232, м. Київ, 04071

тел.: 066-0-0000000

 

Оскаржувач Приватизації Злосний

вул. В. Приватизована 14214-Б, кв. 8322, м. Київ, 04208

тел.: 066-4123542345425

Заперечення на позовну заяву про визнання приватизації недійсною

 У провадженні Подільського районного суду м. Києва, судді : Ларіонової Н.М. знаходиться цивільна справа за позовом Приватизований Позивач Петрович до Оскаржувач Приватизації злосний, Відділу приватизації державного житлового фонду Подільського району м. Києва, Управління комунальної власності Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації_, треті особи: Служба у справах дітей Подільської районної державної адміністрації, Приватизація Людмила Петрівна, Приватизований Олександр Петрович, Приватизаційна Зоя Леонтіївна, Адвокат справа Приватизаційна про визнання приватизації недійсною.

 

У порядку передбаченим Цивільним процесуальним кодексом України, маємо право подати заперечення проти позову.

Враховуючи викладене, ми як треті особи заперечуємо проти позову про визнання приватизації недійсною в повному обсязі, оскільки вимоги, викладені в такому позові є незаконними та необґрунтованими, що підтверджується наступним.

2 лютого 2016 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання приватизації недійсною, у якому просить визнати незаконним зняття з реєстраційного обліку (прописки) місця проживання неповнолітньої Приватизовану (Квартирну) Олену Василівни 26.01.1983 року народження станом на 19.05.1944 р. за ознаками фіктивності; визнати розпорядження органу приватизації виконавчого комітету Подільської районної ради народних депутатів м. Києва № 745654 від 01.06.1995 року недійсним, скасувати запис № 756456 в реєстровій книзі відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконкому Подільської районної ради народних депутатів м. Києва. Визнати незаконною приватизацію квартири за адресою: м. Київ, по вул. Нижній Вал 54654, кв. 2554; Визнати свідоцтво про право власності на житло від 01.06.1995 року видане Відділом приватизації житла виконкому Подільської районної ради народних депутатів м. Києва та зареєстрованим Київським міським бюро технічної інвентаризації недійсним.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зазначає що вона завжди думала, що являється співвласницею квартири за адресою: м. Київ, вул. Нижчій Вал 5651, кв. 65 та те що сама приватизація відбувалася з порушенням норм законодавства, що діяло на момент виникнення спірних відносин.

Але дані твердження не мають своїх логічним підтверджень та законних обґрунтувань.

Щодо порушення прав позивачки та самого процесу приватизації квартири.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Вказана норма закону повністю кореспондує положення частини 1 ст. 3 ЦПК України, відповідно до якої, кожна особа має право в порядку встановленим цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вищезазначені норми матеріального та процесуального права слід розуміти так, що кожна особа вправі звернутися до суду за захистом свого порушеного права (інтересу) у випадку порушення, оспорювання або невизнання такого права іншою особою, при чому факт порушення, оспорювання або невизнання такого права зобов’язана довести особа, яка звернулася до суду.

За таких обставин доцільно зазначити, що посилання Позивачем в своєму позові на порушення її права на приватизацію відповідно до ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» є надуманими та неправомірними, оскільки:

  1. Згідно ст. 1 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» (редакція закону ну момент виникнення спірних відносин), приватизація державного житлового фонду (далі приватизація) це відчуження квартир (будинків) та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін..) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» (редакція на момент виникнення спірних відносин), приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім’ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю.

Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утримання і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Із вищезазначеного випливає висновок, що право безоплатної передачі квартири не є порушеним, оскільки це право має місце і на сьогоднішній день. Позивач має право безоплатно приватизувати квартиру або житловий будинок згідно дії чинного законодавства. ЇЇ право на безоплатне отримання та приватизацію квартири або будинку не є використаним, а також ніким не оспорюється та не порушується.

  1. Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» почав діяти лише 02.06.2005 року.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Тобто посилання позивача на законодавство що має юридичну силу на сьогоднішній день є не доцільним для вирішення спірних відносин, що відбувалися на момент відсутності цього законодавства.

  1. Позивачем та її представником не доведено факту обов’язкової необхідності дозволу органу опіки та піклування для зміни її реєстрації, на момент спірних відносин. Усі посилання на законодавство не мали сили на момент приватизації.
  2. Щодо впевненості позивача у тому що вона являється співвласником спірної квартири та перебіг строку позовної давності то тут потрібно зауважити, що строк позовної давності сплив. Заяву про застосування строку позовної давності додаємо.

За таких обставин позов є необґрунтованим, недоведеним, а викладені в ньому вимоги – надуманими та такими, що не відповідають передбаченим чинним законодавством способами захисту цивільного права або інтересу.

 

Виходячи із вищенаведеного, просимо в задоволенні позовних вимог Приватизований Позивач Петрович до Оскаржувач Приватизації злосний, Відділу приватизації державного житлового фонду Подільського району м. Києва, Управління комунальної власності Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації_, треті особи: Служба у справах дітей Подільської районної державної адміністрації, Приватизація Людмила Петрівна, Приватизований Олександр Петрович, Приватизаційна Зоя Леонтіївна, Адвокат справа Приватизаційнаа про визнання приватизації недійсною, відмовити.

 

«____» березня 2016 р.                                                        ____________ Приватизований  П.П.

____________ Відмовна  О.Л.

 

Адвокат у справах про скасування приватизації (нерухомості).

 

Юридична консультація з питань приватизації квартир.

 

Судова практика по приватизації нерухомості.

 

Позовні заяви по спорах щодо нерухомості.

 

 

 

1 коментар до “Заперечення проти скасування приватизації

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *