КОНСУЛЬТАЦІЯ АДВОКАТА: КОЛИ НЕМАЄ ПІДСТАВ ДЛЯ ПРИТЯГНЕННЯ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ДОМАШНЄ ПСИХОЛОГІЧНЕ НАСИЛЬСТВО?
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ: СУДОВА ПРАКТИКА – ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ЩОДО ВИПРАВДАННЯ ТА ЗАКРИТТЯ СПРАВ ПРО ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО (СТ. 173-2 КУпАП)
1. ВІДСУТНІСТЬ КВАЛІФІКУЮЧОЇ ОЗНАКИ ПОВТОРНОСТІ ТА ОБ’ЄКТИВНИХ ДОКАЗІВ ЗАПОДІЯННЯ ШКОДИ ДИТИНІ ВИКЛЮЧАЮТЬ СКЛАД ПРАВОПОРУШЕННЯ
Постанова Київського апеляційного суду від 27 квітня 2026 року у справі № 752/22467/25 Головуючий у ІІ інстанції: Таргоній Д.О. https://reyestr.court.gov.ua/Review/136162119
Постановою районного суду матір було визнано винною за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства фізичного характеру щодо малолітнього сина (завдання удару по нозі, що викликало біль і переляк). Захисник оскаржив рішення, наголошуючи, що батько дитини не бачив самого інциденту, а лише припустив його наявність, почувши крик. Крім того, до матеріалів справи не було долучено жодної медичної довідки про фіксацію тілесних ушкоджень або результатів опитування дитини психологом для підтвердження факту переляку чи шкоди психічному здоров’ю.
Апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції та закрив провадження у зв’язку з відсутністю складу правопорушення. Суд зазначив, що матеріали справи не містили доказів притягнення особи до відповідальності за ч. 1 цієї статті протягом року, що виключає кваліфікуючу ознаку «повторність» за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Також суд підкреслив, що за наявності обопільних пояснень батьків про вирішення побутового непорозуміння, поліція не надала беззаперечних доказів цілеспрямованого завдання шкоди фізичному чи психічному здоров’ю дитини, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
2. НАЯВНІСТЬ ПОБУТОВОГО КОНФЛІКТУ МІЖ ДОРОСЛИМИ БЕЗ ФІЗИЧНОГО ВПЛИВУ НА ДИТИНУ НЕ МОЖЕ КВАЛІФІКУВАТИСЯ ЯК НАСИЛЬСТВО СТОСОВНО МАЛОЛІТНЬОГО
Постанова Київського апеляційного суду від 26 березня 2026 року у справі № 369/2369/25 Суддя у суді апеляційної інстанції: Поливач Л.Д. https://reyestr.court.gov.ua/Review/136161159
Суд першої інстанції визнав чоловіка винним за ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за вчинення фізичного та психологічного насильства (удари в обличчя, образи) щодо своєї доньки та неповнолітньої онуки. Потерпіла матір оскаржила рішення в інтересах дитини, вказуючи, що суд першої інстанції взагалі не дослідив письмові пояснення самої дівчинки, складені одразу після події у присутності поліції, які повністю заперечували факт застосування до неї будь-якого фізичного насильства з боку дідуся.
Апеляційний суд апеляційну скаргу задовольнив частково, скасував постанову в частині притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та закрив провадження у цій частині. Суд зазначив, що сам факт перебування дитини в межах житла під час конфлікту між дорослими та наявність у неї побоювань не свідчать про вчинення щодо неї саме фізичного насильства (ударів), якщо це спростовується первинними поясненнями учасників справи. Суд наголосив, що фіксація неправдивих фактів насильства стосовно малолітнього суперечить найкращим інтересам дитини та може завдати їй додаткової психологічної травми.
3. ПРОВОКАЦІЯ КОНФЛІКТУ ТА ЗАЯВА ПРО ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО ЯК СПОСІБ ПОМСТИ РЕАЛЬНОМУ ПОСТРАЖДАЛОМУ ВИКЛЮЧАЮТЬ ВИНУ ОСОБИ
Постанова Київського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року у справі № 754/2115/26 Суддя апеляційної інстанції: Мосьондз І.А. https://reyestr.court.gov.ua/Review/136357728
Постановою районного суду доньку було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (психологічне насильство, нецензурна лайка на адресу батька). Донька подала апеляційну скаргу, зазначивши, що саме вона викликала екіпаж поліції, оскільки батько в ході побутового конфлікту наніс їй тілесні ушкодження, що підтверджувалося медичною довідкою про забій скронево-тім’яної ділянки та фотознімками синців. Заява батька до поліції була подана виключно як спосіб помсти за її звернення до правоохоронних органів.
Апеляційний суд скасував постанову суду та закрив провадження за відсутністю складу правопорушення. Суд встановив, що за цим же фактом іншою постановою суду, яка набрала законної сили, саме батька було визнано винним у вчиненні домашнього насильства щодо доньки, а також стосовно нього виносився терміновий заборонний припис. За таких обставин, коли матеріали провадження доводять статус особи як реального постраждалого від фізичних дій, зустрічні голослівні твердження агресора про «психологічний тиск» з боку жертви не можуть вважатися доведеними поза розумним сумнівом.
4. СІМЕЙНА СВАРКА ПІД ЧАС РОЗЛУЧЕННЯ ЗА ВІДСУТНОСТІ УМИСНОГО ЗАПОДІЯННЯ ШКОДИ ПСИХІЧНОМУ ЗДОРОВ’Ю НЕ УТВОРЮЄ СКЛАД АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОСТУПКУ
Постанова Київського апеляційного суду від 09 лютого 2026 року у справі № 753/21122/25 Головуючий у ІІ інстанції: Лапчевська О.Ф. https://reyestr.court.gov.ua/Review/134003918
Районний суд закрив провадження щодо дружини за відсутністю складу правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Чоловік оскаржив це рішення, стверджуючи, що дружина вчинила сварку, викидала його речі та навмисно залила суперклеєм замки на дверях кімнати, яку він самостійно закрив від неї та дітей, чим завдала йому психологічного болю. Дружина пояснила суду, що вони перебувають у процесі розлучення, чоловік закрив єдину кімнату з балконом, не даючи їй розвісити білизну після повернення з дітьми з лікарні, конфлікт спровокував сам, а замків вона не псувала.
Апеляційний суд залишив постанову місцевого суду без змін, зазначивши, що для притягнення за ст. 173-2 КУпАП обов’язковою ознакою є наявність наслідків у вигляді фактичного чи можливого завдання шкоди здоров’ю, а дії кривдника мають бути цілеспрямованими та умисними. Жодних об’єктивних доказів (відеозаписів, свідчень очевидців), які б підтверджували умисне пошкодження майна дружиною з метою психологічного тиску, матеріали справи не містили, а сам лише факт сімейного скандалу на ґрунті розділу житла не тотожний судовому поняттю домашнього насильства.
5. ПОБУТОВИЙ КОНФЛІКТ НЕ ОХОПЛЮЄТЬСЯ ДИСПОЗИЦІЄЮ СТАТТІ 173-2 КУпАП ЗА ВІДСУТНОСТІ ДОВЕДЕНОГО УМИСЛУ НА ЗАПОДІЯННЯ ПСИХІЧНОЇ ШКОДИ
Постанова Київського апеляційного суду від 30 березня 2026 року у справі № 362/934/26 Суддя судової палати: Саліхов В.В. https://reyestr.court.gov.ua/Review/135246406
Провадження щодо колишнього чоловіка за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП було закрите судом першої інстанції через відсутність складу проступку. Колишня дружина звернулася з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ексчоловік ображав її нецензурною лайкою та вимагав виселення з помешкання разом із дітьми, що поєднує ознаки як психологічного, так і економічного насильства, а відсутність медичних документів не спростовує факт заподіяння їй психологічної шкоди.
Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, роз’яснивши правову різницю між поняттями «конфлікт» та «насильство». Суд зазначив, що конфлікт — це зіткнення протилежних поглядів та інтересів, яке не завжди призводить до насильства. Насильство ж є результатом свідомих, агресивних дій кривдника, спрямованих на підкорення чи залякування жертви. Оскільки матеріали справи свідчили про тривалий цивільний спір між колишнім подружжям щодо користування житлом та оплати комунальних послуг, а умислу чоловіка на умисне нанесення шкоди психічному здоров’ю дружини доведено не було, склад адміністративного правопорушення відсутній.
6. ОБВИНУВАЧЕННЯ, ЩО ҐРУНТУЄТЬСЯ ВИКЛЮЧНО НА ОДНОБІЧНИХ ПОЯСНЕННЯХ ЗАЯВНИКА ЗА НАЯВНОСТІ КОНФЛІКТНИХ ВІДНОСИН, Є НЕОБҐРУНТОВАНИМ
Постанова Київського апеляційного суду від 18 березня 2026 року у справі № 753/1818/26 Суддя апеляційної інстанції: Мосьондз І.А. https://reyestr.court.gov.ua/Review/135285536
Суд першої інстанції визнав чоловіка винним за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (нанесення ляпасів, погрози розправою колишній дружині) та зобов’язав його пройти річну програму для кривдників. Захисник подав апеляційну скаргу, вказавши на повну відсутність незалежних доказів інциденту, та долучив офіційний медичний висновок психоневрологічного диспансеру, згідно з яким потерпіла особа страждає на хронічне психічне захворювання, схильна до ревнощів і безпідставних звинувачень, а суперечки мають суто побутовий характер через вимушене спільне проживання в однокімнатній квартирі.
Апеляційний суд скасував рішення та закрив провадження. Колегія суддів зазначила, що визнання особи винною базувалося виключно на тексті протоколу поліції та усних заявах потерпілої. За умови категоричного заперечення події особою, яка притягається до відповідальності, відсутності свідків, медичних документів про побої чи інших об’єктивних джерел інформації, наявні матеріали є недостатніми для доведення вини «поза розумним сумнівом», що вимагає тлумачення всіх сумнівів на користь особи відповідно до ст. 62 Конституції України.
7. СПРОСТУВАННЯ ФАКТУ ПСИХІЧНОГО ТИСКУ ОДНИМ ІЗ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї ПІДТВЕРДЖУЄ ВІДСУТНІСТЬ СВІДОМОГО НАМІРУ НА ЗАВДАННЯ ШКОДИ ЗДОРОВ’Ю
Постанова Київського апеляційного суду від 18 травня 2026 року у справі № 752/30456/25 Суддя-доповідач: Дрига А.М. https://reyestr.court.gov.ua/Review/136915389
Постановою районного суду батька було визнано винним за ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за нібито умисні словесні образи та погрози фізичною розправою на адресу дружини, вчинені у присутності двох неповнолітніх синів, що призвело до тривожності та порушення сну в дітей. Захисник оскаржив постанову, наполягаючи на відсутності складу проступку та вказавши, що родина перебуває на етапі розлучення.
Апеляційний суд скасував постанову місцевого суду та закрив провадження. Під час розгляду апеляції один із синів, який з’явився в судове засідання, повністю спростував версію матері, прямо зазначивши, що батько ніколи не застосовував до них чи матері психологічного насильства, а позовна заява та протоколи є результатом обмови батька через майнові незгоди. Оскільки сама заявниця та другий син на виклики суду для підтвердження первинних свідчень двічі не з’явилися, суд констатував відсутність беззаперечних доказів умисного та цілеспрямованого нанесення шкоди психічному здоров’ю членів родини.
8. РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ, ОКРЕМЕ ПРОЖИВАННЯ ТА НЕПІДТВЕРДЖЕННЯ ВИМОГ АПЕЛЯНТОМ У СУДІ УНЕМОЖЛИВЛЮЮТЬ СТАТУС ПОСТРАЖДАЛОЇ СТОРОНИ
Постанова Київського апеляційного суду від 27 лютого 2026 року у справі № 134633912 (номер в ЄДРСР) Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ: Кияшко О.А. https://reyestr.court.gov.ua/Review/134633912
Броварський міськрайонний суд закрив справу щодо притягнення чоловіка до відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за відсутністю складу проступку. Колишня дружина подала апеляційну скаргу, вказуючи, що матеріали справи містили достатньо свідчень (включаючи пояснення її сина) про те, що ексчоловік у стані сп’яніння лаявся нецензурно, погрожував розправою та не пускав сина до будинку.
Апеляційний суд залишив постанову суду першої інстанції без змін. Суд звернув увагу на те, що шлюб між сторонами розірвано ще у 2005 році, а сам чоловік послідовно стверджував, що тривалий час проживає за вказаною адресою абсолютно один і не веде спільного побуту із заявницею. З огляду на те, що апелянтка в судове засідання апеляційного суду жодного разу не з’явилася, особисто викладені обставини не підтримала і додаткових доказів спільного проживання чи реального завдавання шкоди не надала, суд підтвердив законність закриття справи.
9. ВІДСУТНІСТЬ У ФАБУЛІ ПРОТОКОЛУ ОПИСУ КОНКРЕТНИХ НАСЛІДКІВ (ШКОДИ ЗДОРОВ’Ю) ПОЗБАВЛЯЄ ПРАВОВИХ ПІДСТАВ ДЛЯ СТЯГНЕННЯ
Постанова Київського апеляційного суду від 09 червня 2026 року у справі № 753/1251/26 Доповідач: Шебуєва В.А. https://reyestr.court.gov.ua/Review/137245375
Районний суд визнав батька винним у вчиненні домашнього насильства (ч. 1 ст. 173-2 КУпАП) на підставі заяви сина та колишньої дружини про те, що він прийшов додому напідпитку, ображав їх та ліз у бійку. В апеляційній скарзі батько вказав, що протокол складено суто з їхніх слів, а насправді колишня дружина сама нанесла йому тілесні ушкодження (розбила губу), що підтверджувалося наданою суду офіційною медичною документацією з амбулаторної картки.
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та закрив справу. Суд зазначив, що в самому протоколі поліції взагалі не було розкрито об’єктивну сторону правопорушення — не зазначено, у чому конкретно полягало насильство та які саме наслідки у вигляді шкоди або можливості її завдання фізичному чи психічному здоров’ю сина наступили. Наявність виключно словесного конфлікту (без спричинення цілеспрямованого болю чи психологічних страждань) згідно із Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» не утворює юридичного складу адміністративного проступку.
10. СУД ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ НЕ МАЄ ПРАВА ВИХОДИТИ ЗА МЕЖІ АДМІНІСТРАТИВНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ ТА САМОСТІЙНО ДОПИСУВАТИ ОЗНАКИ ШКОДИ
Постанова Київського апеляційного суду від 02 березня 2026 року у справі № 369/14894/25 Суддя судової палати: Саліхов В.В. https://reyestr.court.gov.ua/Review/135246406 (Справа № 369/14894/25)
Постановою районного суду чоловіка було визнано винним за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. В апеляційній скарзі особа просила закрити провадження, оскільки між ним та дружиною сталася обопільна сварка на побутовому підґрунті, викликана її провокацією, що виключає статус постраждалої сторони. Особливу увагу апелянт звернув на те, що у протоколі поліції не було зазначено, що його дії завдали або могли завдати шкоди її здоров’ю, проте суд першої інстанції в тексті своєї постанови самостійно зробив висновок про «завдання шкоди психічному здоров’ю».
Апеляційний суд апеляційну скаргу задовольнив, скасував постанову суду та закрив провадження. Суд наголосив, що розгляд справи про адміністративне правопорушення має відбуватися суворо в межах складеного уповноваженою особою поліції протоколу. Суд не має права в будь-який спосіб самостійно редагувати, змінювати або конкретизувати пред’явлене адміністративне обвинувачення (зокрема, домислювати наявність шкоди, якщо правоохоронці її не зафіксували), оскільки це прямо суперечить ст. 129 Конституції України та принципу рівності сторін процесу, позбавляючи особу можливості належним чином підготуватися до свого захисту.
КОНСУЛЬТАЦІЇ ЮРИСТІВ ТА АДВОКАТІВ В УКРАЇНІ
СУДОВА ПРАКТИКА СПАДКУВАННЯ НЕРУХОМІСТЬ СІМЕЙНІ ПИТАННЯ
ЗРАЗКИ ПОЗОВНИХ ЗАЯВ ПО СПАДКУВАННЮ СІМЕЙНИХ ПИТАННЯХ НЕРУХОМОСТІ
КОЛИ НЕМАЄ ПІДСТАВ ДЛЯ ПРИТЯГНЕННЯ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ДОМАШНЄ ПСИХОЛОГІЧНЕ НАСИЛЬСТВО? ЧИТАТИ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ
ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ З СІМЕЙНИХ ПИТАНЬ ОНЛАЙН:
