ЯКЩО СПІРНА КВАРТИРА КУПЛЕНА ЧАСТКОВО ЗА ОСОБИСТІ КОШТИ – ВИСЕЛИТИ З НЕЇ БАНК НЕ МОЖЕ БЕЗ НАДАННЯ ІНШОЇ

ЯКЩО СПІРНА КВАРТИРА КУПЛЕНА ЧАСТКОВО ЗА ОСОБИСТІ КОШТИ І ЧАСТКОВО ЗА КРЕДИТНІ КОШТИ – ВИСЕЛЕННЮ З ТАКОЇ КВАРТИРИ БЕЗ НАДАННЯ ІНШОГО ЖИТЛОВОГО ПРИМІЩЕННЯ ВІДПОВІДАЧІ НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ

В даній статті наведено правовий висновок Верховного Суду від 12.04.2021у справі № 310/2950/18 за позовом банку про виселення без надання іншого житлового приміщення, зняття з реєстраційного обліку.

ВІДЕО КОНСУЛЬТАЦІЯ ЮРИСТА ЩОДО НЕРУХОМОСТІ МОЖНА ПЕРЕГЛЯНУТИ В КІНЦІ СТАТТІ

ЧИТАТИ СТАТТЮ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ

АДВОКАТ — НЕРУХОМІСТЬ І ВСІ ПОВЯЗАНІ ПИТАННЯ

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ НЕРУХОМІСТЬ

ПОЗОВНІ ЗАЯВИ НЕРУХОМІСТЬ

СУДОВА ПРАКТИКА НЕРУХОМІСТЬ

ДОКУМЕНТИ ПО НЕРУХОМОСТІ

ЦІКАВО ПРО ІНВЕСТУВАННЯ В НЕРУХОМІСТЬ

Інформація актуальна станом на 2022 рік

Суть даної справи:

За умовами кредитного договору, укладеного між АТ «ПУМБ» і ОСОБА_1 , остання отримала кредит у розмірі 51 000,00 доларів США, зі сплатою 13,99 % річних, строком до 01 липня 2028 року для придбання нерухомості, а саме: трикімнатної квартири.

Того самого дня, між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого остання передала придбану нею квартиру в іпотеку на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором.

У зв`язку із невиконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором, банк, на підставі умов договору іпотеки звернув стягнення на предмет іпотеки і зареєстрував своє право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що відповідним листом повідомив позичальника та запропонував їй протягом 14 днів звільнити житло.

Позивач просив виселити відповідачів з квартири відповідачів без надання іншого житлового приміщення, зі зняттям з реєстраційного обліку.

Правові позиції судів попередніх інстанцій:

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Рішення мотивоване тим, що відповідачі не підлягають виселенню без надання іншого житла, оскільки спірна квартира передавалась в іпотеку, була придбана як за кредитні, так і за власні кошти іпотекодавця, про що зазначено у договорі купівлі-продажу квартири.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, та відмовив у задоволенні апеляційної скарги.

Позиція Верховного Суду:

У справах № 305/388/17 та № 334/7331/15-ц Верховний Суд, установивши, що в іпотеку передано нерухоме майно, придбане не лише за кредитні кошти, а й за особисті кошти іпотекодавця, зробив висновок про наявність правових підстав для виселення відповідачів без надання іншого житла.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду погодилась з таким висновком, виходячи з того, що за змістом положень статей 39-40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК Української РСР виселення з предмета іпотеки без надання іншого житла можливе у випадку придбання житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, повністю або частково за рахунок кредитних коштів, незалежно від того, що інша частина такого приміщення була придбана за рахунок власних коштів іпотекодавця або належала йому до укладення договору іпотеки. У такому випадку при укладенні кредитного та іпотечного договорів позичальник та іпотекодавець усвідомлюють наслідки, які можуть настати при невиконанні або порушенні ними своїх зобов`язань за договорами, у вигляді виселення з предмета іпотеки без надання іншого житла. Інше тлумачення наведених норм матеріального права відкриває позичальнику за кредитним договором та іпотекодавцю можливість недобросовісного здійснення своїх прав та порушення зобов`язань за вищевказаними договорами, оскільки в такому випадку внесення в рахунок оплати придбаного за кредитні кошти приміщення будь-якої, навіть незначної частини власних коштів або наявність у власності іпотекодавця будь-якої, хоча б незначної частини приміщення, що є предметом іпотеки, унеможливить для іпотекодержателя повноцінно розпорядитися предметом іпотеки. Тобто за таких обставин буде знівельовано мету і сутність права іпотекодержателя задовольнити забезпечену іпотекою вимогу у спосіб, передбачений законом.

Законом України від 22 вересня 2011 року № 3795-VI  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» внесено зміни до статті 109 ЖК Української РСР, згідно з якими виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Громадянам, яких виселяють із жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні  стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

У справі, яка переглядається, встановлено, що спірна квартира, загальною вартістю 332 585 грн, була придбана частково за  особисті кошти відповідачів (103 085 грн) і частково за кошти отриманого кредиту (229 500 грн). Сторони цей факт не оспорювали.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що вважати спірну квартиру придбаною за рахунок кредиту банку, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, не можна, а відтак, і виселенню з такої квартири без надання  іншого жилого приміщення, відповідачі не підлягають.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду погоджується з висновком Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 640/14765/15-ц (провадження № 61-27871св18) про те, що походження різниці вартості майна не має значення для того, щоб встановити факт придбання спірної квартири не повністю за кредитні кошти.

Клопотання АТ «ПУМБ» мотивоване тим, що законодавством не визначені критерії житла, яке вважається придбаним за кредитні кошти. Визначення статусу такого житла носить суб`єктивний характер і визначається судом самостійно з урахуванням обставин конкретної справи.

Також посилається на те, що даний спір має виключну правову проблему, а саме від тлумачення терміну «житла, придбаного за кредиті кошти» залежить застосування норми статті 109 ЖК Української РСР. Вказане питання має значення для формування єдиної правозастосовної практики, і має виняткове значення як для позивача, так і для інших суб`єктів кредитиних відносин, оскільки програми кредитування громадян на купівлю житла передбачали часткову сплату за таке житло власних коштів.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання  про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки наразі судова практика з питанння виселення мешканців з житла, придбаного частково за власні кошти та частково за кредитні кошти, є незмінною.

Касаційну скаргу акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» залишити без задоволення.

 

ЯКЩО ЗАБУДОВНИК ВДРУГЕ ПРОДАВ ПРОІНВЕСТОВАНУ КВАРТИРУ – ІНВЕСТОР МОЖЕ ЇЇ ВИТРЕБУВАТИ

МАЙНО МІСЦЕВОЇ ГРОМАДИ, ЩО ЗАРЕЄСТРОВАНЕ НА ПІДСТАВІ ДІЙСНОГО РІШЕННЯ СУДУ МОЖЕ БУТИ ВИТРЕБУВАНЕ

З повагою, адвокати по нерухомості ЮК ДОМПРАВО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *