Позовна заява про визнання права спільної часткової власності

Зразок позовної заяви про визнання права спільної часткової власності

ВІДЕО КОНСУЛЬТАЦІЇ ЮРИСТА МОЖНА ПЕРЕГЛЯНУТИ В КІНЦІ ЗАПИСУ

Даний зразок позовної заяви написаний у справі про визнання прав спільної часткової власності. Третя особа по справі та Позивач під час шлюбу придбали квартиру за рахунок спільних коштів отриманих за договором позики, тобто квартира є спільною сумісною власністю колишнього подружжя. З метою забезпечення Договору позики було укладено договір іпотеки між Відповідач 1 та Третя особа по справі за згодою дружини Позивач. Після розлучення Позивач намагалася вселитися у спірну квартиру, однак Третя особа по справі повідомив що на квартиру іпотекодавцем Відповідачем 1 було звернено стягнення та він є її новим власником. Однак, на момент звернення стягнення на квартиру дата з якої було можливим стягнення – не настала. Надалі квартира була продана Відповідачем 1 Відповідачу 2. Позивач просить визнати за нею та Третьою особою по справі право спільної часткової власності на ½ частину квартири на кожного та витребувати квартиру з незаконного володіння Відповідача 2.

Інформація актуальна станом на 2021 рік

АДВОКАТ ПО СІМЕЙНИМ ПИТАННЯМ

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ СІМЕЙНІ ПИТАННЯ

ПОЗОВНІ ЗАЯВИ СІМЕЙНІ СУПЕРЕЧКИ

СУДОВА ПРАКТИКА СІМЕЙНІ ПИТАННЯ

ЗРАЗКИ ДОКУМЕНТІВ ПО СІМЕЙНИХ ПИТАННЯХ

Дарницький районний суд міста Києва

02068, м. Київ, вул. О. Кошиця, 5-А

Позивач: __________________,

зареєстроване місце проживання:

вул. _______, будинок №__, квартира № __, м.____, ____,

РНОКПП ____________

телефон: ___________

e-mail:  _______

           Відповідач 1:    _________________,

зареєстроване місце проживання:

вул._____, будинок  №__, квартира № __, м.____, ____,

РНОКПП __________

телефон: __________

e-mail:  __________

 

Відповідач 2: __________________,

відоме місцепроживання: вул. _____, будинок ___, квартира __, м. ____, ______

РНОКПП __________

телефон: __________

e-mail:  __________

 

Треті особи: ____________________,

зареєстроуване місце проживання:

вул. ______, будинок №___, квартира №___, м.___, ____

РНОКПП: __________

засоби зв’язку: __________

e-mail: __________

 

Приватний нотаріус __________

місцезнаходження: вул. _____, будинок №__, квартира № __, м.____, _____.

свідоцтво на право зайняття нотаріальною діяльністю № ___, РНОКПП __________

засоби зв’язку: __________

e-mail: __________

Приватний нотаріус __________

місцезнаходження: ______, м.____, вул. __________, буд.___, оф. ___,

свідоцтво на право зайняття нотаріальною діяльністю № ____, РНОКПП __________

засоби зв’язку: __________

Ціна позову: __________ грн.

Позовна заява

про визнання права спільної часткової власності

     І. Обставини справи:

___Третя особа по справі___ та ___Позивач__ перебували у шлюбі з ____ по ____ року, що підтверджується рішенням ________ суду міста ____ від ______ по справі №_____ провадження №_______.

______ 20__ року під час шлюбу ___Третьою особою по справі__ за згодою дружини ____Позивач___ була придбана квартира №__ по вулиці ______ будинок № __ в місті ___, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від _____, посвідченого приватним нотаріусом ________ міського нотаріального округу __ПІБ нотаріуса__. та зареєстрованого в реєстрі за №___ (надалі – спірна квартира).

Квартира придбана за рахунок спільних коштів отриманих за договором позики від ____, укладеного між ____Позикодавець–Відповідач 1 по справі____ та ___Позикоотримувач -Третя особа по справі___ за згодою дружини __Позивач__, посвідченого приватним нотаріусом _____ міського нотаріального округу ____ПІБ нотаріуса___. та зареєстрованого в реєстрі за №__ (надалі – Договір позики).

Таким чином, квартира №__ по вулиці ____ будинок №__ в місті___ є спільною сумісною  власністю колишнього подружжя ____Третя особа по справі___  та ____Позивач___.

З метою забезпечення Договору позики було укладено договір іпотеки від _____ між ____Іпотекодавець–Відповідач 1 по справі   та __Іпотекоотримувач -Третя особа по справі___ за згодою дружини ___Позивач__, посвідченого приватним нотаріусом ____ міського нотаріального округу ____ПІБ нотаріуса___ та зареєстрованого в реєстрі за №___ (надалі – Договір іпотеки).

Під час розгляду ______ районним судом міста Києва іншої справи №_____ за позовом ___Позивача__ до ___Третьої особи по справі___ про усунення перешкод в користуванні житлом  шляхом вселення в квартиру №__ по вулиці ______ будинок__ в місті ____. ___Третя особа по справі___ повідомив суд, що іпотекодавцем ___Відповідач 1____ було звернено стягнення на спірну квартиру та він є новим власником спірної квартири, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, індексний номер витягу ______ від _____.

Проте, відповідно до пункту 5.4. Договору іпотеки, за домовленістю сторін, у разі невиконання зобов’язання за Основним договором до ____дата яка ще не настала____, цей договір передбачає, що ____Відповідач 1___  набуває право звернути стягнення на Предмет іпотеки, а саме: квартиру номер ___, що знаходиться за адресою: місто ___, вулиця ______, будинок номер ___, в рахунок виконання зобов’язання за Основним договором у порядку, передбаченому ст.37 Закону України «Про іпотеку», та зареєструвати право власності на Предмет іпотеки на своє ім’я.  В такому випадку цей договір виступає правовстановлюючим документом та є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки.

     Таким чином, умова, у разі настання якої іпотекодержатель міг скористатися своїм правом на позасудове стягнення не настала.

Отже, рішення державного реєстратора ­­- приватного нотаріусу _____ міського нотаріального округу ____ПІБ нотаріуса___ про реєстрацію права власності іпотекодержателя ___Відповідач 1___ (РНОКПП ____) на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, а саме квартиру №__ по вулиці _____, будинок №__ в місті ___ (номер запису про право власності ______ від _____)  є незаконним та підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки ____ від ____, станом на момент складання даної позовної заяви власником квартири №___ по вулиці _____ будинок №___ в місті ___ є ___Відповідач 2____ (РНОКПП _____). Підставою набуття ним спірної квартири у власність є договір купівлі-продажу від ____, посвідчений приватним нотаріусом _____ міського нотаріального округу ____ПІБ нотаріуса____ та зареєстрованого в реєстрі за №__.

Вищезазначене свідчить, що майно (спірна квартира) вибуло з володіння ___Позивача__ та ___Третьої особи по справі___ не з їх волі, а тому підлягає витребовуваванню від незаконного набувача ___Відповідач 2____.

 

     ІІ. Обґрунтування та підстави позовних вимог:  

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу.

Згідно із статтею 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316317319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі (земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення), обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України, пункт 1 частини першої статті 4, частина перша статті 5 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

За загальним правилом власник самостійно розпоряджається своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Отже, у сімейному законодавстві діє принцип спільності майна подружжя та частки чоловіка і дружини є рівними.

За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.

 

Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Зазначених правових висновків дійшов Верховний суд в постанові від 29 січня 2021 року по справі № 161/14048/19.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Шлюбний договір між __Третьою особою по справі__ та __Позивачем__ не укладався та будь-якої домовленості щодо частки майна дружини та чоловіка у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, не існувало та не існує.

     Таким чином, квартира № __ по вулиці _____, будинок №__ в місті ___, яка придбана ___Третьою особою по справі___ та __Позивачем__ під час шлюбу за договором купівлі-продажу від ______, посвідченого приватним нотаріусом ______ нотаріального округу ___ПІБ нотаріуса__ та зареєстрованого в реєстрі за №___, належить їм на праві спільної сумісної власності та __Позивач__ має право на її поділ і визнання окремо за нею права спільної часткової власності ½ частини спірної квартири та окремо за ___Третьою особою по справі__ права спільної часткової власності ½ частини спірної квартири.

 

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, індексний номер витягу _____ від ____ підставою для державної реєстрації права власності спірної квартири за ____Відповідач 1____ (РНОКПП ____) був договір іпотеки, серія та номер:____, виданий  _____, видавник: ___ПІБ нотаріуса___, приватний нотаріус ______ нотаріального округу.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Частина 2 статті 36 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Частина 5 статті 36 Закону України «Про іпотеку» встановлює, що у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі зазначаються:

  • умови, у разі настання яких іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення;
  • порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки;
  • прийнятні та належні способи обміну повідомленнями між сторонами договору.

 

Згідно з Договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом _____ нотаріального округу ___ПІБ нотаріуса__ та зареєстрованого в реєстрі за №__, застереження про задоволення вимог іпотекодержателя містяться в розділі 5 «Задоволення вимог та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки» цього договору.

Зокрема, в  5.4. Договору іпотеки встановлено, що за домовленістю сторін, у разі невиконання зобов’язання за Основним договором до ___дата яка ще не настала__, цей договір передбачає, що Багіров Владислав Анатолійович  набуває право звернути стягнення на Предмет іпотеки, а саме: квартиру номер __, що знаходиться за адресою: місто _____, вулиця _________, будинок номер ____, в рахунок виконання зобов’язання за Основним договором у порядку, передбаченому ст.37 Закону України «Про іпотеку», та зареєструвати право власності на Предмет іпотеки на своє ім’я.  В такому випадку цей договір виступає правовстановлюючим документом та є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки.

     Таким чином, в пункті 5.4. Договору іпотеки, передбачені можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: «право __Відповідач 1___… зареєструвати право власності на Предмет іпотеки на своє ім’я» та  умова, у разі настання якої іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення не настала, а саме: «у разі невиконання зобов’язання за Основним договором до ___дата яка ще не настала__».

Проте, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, індексний номер витягу ________ від _______, дата державної реєстрації права власності «_______», підстава внесення запису: «Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: _______ від ______, приватний нотаріус ____ПІБ нотаріуса____, ________ нотаріальний округ».

     Отже, на момент прийняття державним реєстратором – приватним нотаріусом _________ нотаріального округу ____ПІБ нотаріуса___ рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: ________ від ______ та на дату запису про право власності номер ________  від ________ відсутня умова у разі настання якої іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Крім того, в порушення частини 5 статті 36 Закону України «Про іпотеку», в застереженні про задоволення вимог іпотекодержателя Договору іпотеки взагалі відсутній порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки, що унеможливлює застосування такого застереження.

     Вищевикладене свідчить про те, що рішення приватного нотаріуса ______ міського нотаріального округу ___ПІБ нотаріуса___ про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: ________ від _______, щодо держаної реєстрації права приватної власності ____Відповідача 1____ (РНОКПП ______) на квартиру №__ по вулиці _______ будинок № ___ в місті _____ (номер запису про право власності _______ від ______)  є незаконним та підлягає скасуванню.

 

Крім того, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, індексний номер витягу _______ від ______ приватним нотаріусом _______ нотаріального округу ___ПІБ нотаріуса____ прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: _____ від ______ щодо держаної реєстрації права приватної власності _____Відповідача 2____ (РНОКПП ________) на квартиру №____ по вулиці ______ будинок № ___ в місті Києві (номер запису про право власності _______ від ______).

     Від добросовісного набувача, який оплатно придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно лише в разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадене в того чи іншого, або вибуло з їхнього володіння іншим шляхом не з їхньої волі (ч.1 ст.388 ЦК).

Відповідно до правової позиції  Верховного Суду України викладеної  в постанові від 17 грудня 2014 року у справі №6-140цс, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред’явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Пункт 10  Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009  № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачає, що не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання ВІНДИКАЦІЙНОГО ПОЗОВУ, зокрема від добросовісного набувача – з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

Зазначених правових висновків також дійшов Верховний суд  в постанові від 29.03.2017  у справі за № 6-3104цс16.

Згідно з пунктом 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 №5, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред’явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК.

У зв’язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Зазначених правових висновків також дійшов Верховний суд  в постановах від 29.03.2017  у справі за № 6-3104цс16 та  від  11 вересня 2019 року у справі № 522/11532/15-ц.

Положення ч.1 ст.388 ЦК застосовуються як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Зазначених правових висновків дійшов Верховний суд  в постанові від 03 квітня 2019 року у справі за № 712/15369/12.

Таким чином, у відповідності до вимог ст.ст. 330, 388 ЦК України, право власності на нерухоме майно, яке було передане у зв’язку з  виконанням іпотечного договору та відчужено поза волею власника не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

 

Відповідно до пунктів 6-1 частини ІІІ статті 175 ЦПК України:

  1. Позивачем не вживались заходи досудового врегулювання спору.
  2. Позивачем не вживались заходи забезпечення доказів та/або позову до подання даної позовної заяви.
  3. Оригінали письмових доказів, що додаються в обґрунтування позивної заяви є у Позивача, Відповідача 1, Відповідача 2 та третіх осіб. Інформація щодо наявності цих доказів у інших осіб у Позивача відсутня.
  4. Позивач підтверджує, що ним не подано іншого позову (позовів) до цих самих Відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.
  5. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат Позивачки, які вона понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем понесені судові витрати із сплати судового збору в розмірі _____

( ___буквенний вираз суми___ ) грн. (квитанція додається) та  попередні витрати на професійну правничу допомогу складають _______ (___буквенний вираз суми___) грн. (копія Договору про надання правничої (адвокатської) допомоги від _____ та Додаток №1 від ______ до нього додаються).

 

      Розрахунок ціни позову: відповідно до пункту 2.1. Договору купівлі-продажу квартири від ____, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ____ПІБ нотаріуса___ та зареєстрованого в реєстрі за № ____ ціна квартири складає ________ грн. Позивач просить визнати за нею право спільної часткової власності на ½ частину цієї квартири, ціна якої складає _______ грн. Отже, ціна позову становить _________ грн.

 

     ІII. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ:

Керуючись положеннями статей 60, 70 СК України, статей 3, 15, 16, 61, 330, 355, 387, 388 ЦК України, статті 36, 37 Закону України «Про іпотеку», статей 2, 4, 5, 10, 23, 28, 83, 84, 90, 91, 95, 175-177, 263 ЦПК України,

 

ПРОШУ:

  1. Визнати за ____Позивач___ право спільної часткової власності на ½ частину квартири №__ по вулиці ______ будинок №___ в місті Києві та за ____Третьою особою по справі___ право спільної часткової власності на ½ частину квартири №___ по вулиці ________, будинок №____ в місті ______.
  2. Визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса _______ нотаріального округу ____ПІБ нотаріуса___ про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: ______ від _____ щодо держаної реєстрації права приватної власності ___Відповідача 1____ (РНОКПП ______) на квартиру №__ по вулиці ______, будинок №__ в місті _______ (номер запису про право власності № ______ від _______).
  3. Витребувати з незаконного володіння ____Відповідача 2____ (РНОКПП _______) квартиру номер ____, що знаходиться за адресою : місто _____, вулиця _________, будинок номер ____ на користь ___Позивач____ (РНОКПП ______) та ____Третя особа по справі_____ (РНОКПП ________).
  4. Стягнути з ___Відповідача 1____ (РНОКПП ______) на користь ____Позивача__ (РНОКПП _____) понесені судові витрати із сплати судового збору в розмірі _________ ( ___буквений вираз суми___ ) грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі ________ ( ___буквений вираз суми___) гривень __ коп.

 

Додатки:

  • Копія рішення __________ суду міста _____ від _____ по справі № _______ провадження № _________.
  • Копія договору купівлі-продажу квартири від _________, посвідченого приватним нотаріусом __________ нотаріального округу ____ПІБ нотаріуса___ та зареєстрованого в реєстрі за № ____.
  • Копія договору позики від ______, посвідченого приватним нотаріусом ________ нотаріального округу ___ПІБ нотаріуса___ та зареєстрованого в реєстрі за №___.
  • Копія договору іпотеки від ______, посвідченого приватним нотаріусом ________ нотаріального округу ___ПІБ нотаріуса___ та зареєстрованого в реєстрі за №___.
  • Копія клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи №_____ від _____.
  • Копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, індексний номер витягу ________ від _______.
  • Копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, індексний номер витягу _______ від ______.
  • Копія договору про надання правничої (адвокатської) допомоги від _______.
  • Копія Додатку №1 від ________ до договору про надання правничої (адвокатської) допомоги від ______.
  • Квитанція про сплату судового збору.
  • Копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості сторін у справі на __ арк.

 

                   Позивач                                                                                       __ПІБ Позивача__

 

                   «__» ______ 20__ року

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА ПРО ПОДІЛ СПІЛЬНОГО МАЙНА ПОДРУЖЖЯ

ПОЗОВНА ЗАЯВА ПРО РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ

З повагою, адвокат по сімейним спорам і питанням ЮК ДОМПРАВО

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *