Позовна заява про визнання прав спільної часткової власності

Зразок позовної заяви про визнання прав спільної часткової власності 

ВІДЕО КОНСУЛЬТАЦІЇ ЮРИСТА МОЖНА ПЕРЕГЛЯНУТИ В КІНЦІ ЗАПИСУ

Інформація актуальна станом на 2021 рік

АДВОКАТ ПО СІМЕЙНИМ ПИТАННЯМ

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ СІМЕЙНІ ПИТАННЯ

ПОЗОВНІ ЗАЯВИ СІМЕЙНІ СУПЕРЕЧКИ

СУДОВА ПРАКТИКА СІМЕЙНІ ПИТАННЯ

ЗРАЗКИ ДОКУМЕНТІВ ПО СІМЕЙНИХ ПИТАННЯХ

 

__________ районний суд міста Києва

02068, м. Київ, вул. __________,

Позивач: ПІБ,

зареєстроване місце проживання:

вул. __________, будинок № –, квартира № –, м. Київ, 02096,

РНОКПП __________

телефон: __________

e-mail:  відсутній

         Відповідач 1:    ПІБ,

зареєстроване місце проживання:

вул. __________, будинок  № –, квартира № –, м. __________, Київська область, 08206,

РНОКПП __________,

телефон: невідомий

e-mail:  відсутній

 

Відповідач 2: ПІБ

відоме місцепроживання: вул. __________, будинок –, квартира –, м. Київ, 02091

РНОКПП __________,

телефон: невідомий

e-mail:  відсутній

 

Треті особи: ПІБ,

зареєстроуване місце проживання:

вул. __________, будинок № –, квартира № –, м. Київ, 02091

РНОКПП: __________

засоби зв’язку:__________

e-mail:невідомий

 

Приватний нотаріус Київського міського

нотаріального округу ПІБ

місцезнаходження: вул. __________, будинок № –, квартира № –, м. Київ, 01001.

свідоцтво на право зайняття нотаріальною діяльністю № _____, РНОКПП невідомий

засоби зв’язку:__________

e-mail: __________

Приватний нотаріус Київського міського

нотаріального округу ПІБ

місцезнаходження: 02081, м.Київ, вул. __________, буд. –, оф. –,

свідоцтво на право зайняття нотаріальною діяльністю № _____, РНОКПП невідомий

засоби зв’язку:__________

Ціна позову: 529252,50 грн.

 

Позовна заява

про визнання прав спільної часткової власності

     І. Обставини справи:

ПІБ та ПІБ перебували у шлюбі з 00.00.00 по 00.00.0000 року, що підтверджується рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 00.00.0000 по справі № __________ провадження № __________.

__________ грудня 20__ року під час шлюбу ПІБ за згодою дружини Ратушинської ПІБ була придбана квартира № 00 по вулиці __________ будинок № — в місті Києві, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 00.00.0000, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ПІБ та зареєстрованого в реєстрі за № _____ (надалі – спірна квартира).

Квартира придбана за рахунок спільних коштів отриманих за договором позики від 00.00.0000, укладеного між ПІБ та ПІБ за згодою дружини ПІБ, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ПІБ та зареєстрованого в реєстрі за № _____ (надалі – Договір позики).

Таким чином, квартира № 00 по вулиці __________ будинок № — в місті Києві є спільною сумісною  власністю колишнього подружжя ПІБ та ПІБ.

З метою забезпечення Договору позики було укладено договір іпотеки від 00.00.0000 між ПІБ та ПІБ за згодою дружини ПІБ, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ПІБ та зареєстрованого в реєстрі за № _____ (надалі – Договір іпотеки).

Під час розгляду Дарницьким районним судом міста Києва іншої справи №__________ за позовом ПІБ до ПІБ про усунення перешкод в користуванні житлом  шляхом вселення в квартиру № — по вулиці Харківське шосе будинок № — в місті Києві ПІБ повідомив суд, що іпотекодержателем ПІБ було звернено стягнення на спірну квартиру та він є новим власником спірної квартири, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, індексний номер витягу __________ від 00.00.0000.

Проте, відповідно до пункту 5.4. Договору іпотеки, за домовленістю сторін, у разі невиконання зобов’язання за Основним договором до 05 грудня 2024 року, цей договір передбачає, що ПІБ  набуває право звернути стягнення на Предмет іпотеки, а саме: квартиру номер — (__________), що знаходиться за адресою: місто Київ, __________, будинок номер — (__________ «-»), в рахунок виконання зобов’язання за Основним договором у порядку, передбаченому ст.37 Закону України «Про іпотеку», та зареєструвати право власності на Предмет іпотеки на своє ім’я.  В такому випадку цей договір виступає правовстановлюючим документом та є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки.

     Таким чином, умова, у разі настання якої іпотекодержатель міг скористатися своїм правом на позасудове стягнення не настала.

Отже, рішення державного реєстратора ­­- приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ПІБ про реєстрацію права власності іпотекодержателя ПІБ (РНОКПП __________) на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, а саме квартиру № — по вулиці __________ будинок № — в місті Києві (номер запису про право власності __________ від 00.00.0000)  є незаконним та підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки __________ від 00.00.0000, станом на момент складання даної позовної заяви власником квартири № 16 по вулиці Харківське шосе будинок № — в місті Києві є ПІБ (РНОКПП __________). Підставою набуття ним спірної квартири у власність є договір купівлі-продажу від 00.00.0000, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ПІБ та зареєстрованого в реєстрі за № _____.

Вищезазначене свідчить, що майно (спірна квартира) вибуло з володіння ПІБ та ПІБ не з їх волі, а тому підлягає витребовуваванню від незаконного набувача ПІБ.

 

     ІІ. Обґрунтування та підстави позовних вимог:  

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу.

Згідно із статтею 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316317319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі (земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення), обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України, пункт 1 частини першої статті 4, частина перша статті 5 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

За загальним правилом власник самостійно розпоряджається своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Отже, у сімейному законодавстві діє принцип спільності майна подружжя та частки чоловіка і дружини є рівними.

За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.

 

Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Зазначених правових висновків дійшов Верховний суд в постанові від 29 січня 2021 року по справі № __________.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Шлюбний договір між ПІБ та ПІБ не укладався та будь-якої домовленості щодо частки майна дружини та чоловіка у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, не існувало та не існує.

     Таким чином, квартира № — по вулиці __________ будинок № — в місті Києві, яка придбана ПІБ та ПІБ під час шлюбу за договором купівлі-продажу від 00.00.0000, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ПІБ та зареєстрованого в реєстрі за № _____, належить їм на праві спільної сумісної власності та ПІБ має право на її поділ і визнання окремо за нею права спільної часткової власності ½ частини спірної квартири та окремо за ПІБ права спільної часткової власності ½ частини спірної квартири.

 

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, індексний номер витягу __________ від 00.00.0000 підставою для державної реєстрації права власності спірної квартири за ПІБ (РНОКПП __________) був договір іпотеки, серія та номер:_____, виданий  00.00.0000, видавник: ПІБ, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Частина 2 статті 36 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Частина 5 статті 36 Закону України «Про іпотеку» встановлює, що у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі зазначаються:

  • умови, у разі настання яких іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення;
  • порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки;
  • прийнятні та належні способи обміну повідомленнями між сторонами договору.

 

Згідно з Договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ПІБ та зареєстрованого в реєстрі за № _____, застереження про задоволення вимог іпотекодержателя містяться в розділі 5 «Задоволення вимог та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки» цього договору.

Зокрема, в  5.4. Договору іпотеки встановлено, що за домовленістю сторін, у разі невиконання зобов’язання за Основним договором до 05 грудня 2024 року, цей договір передбачає, що ПІБ  набуває право звернути стягнення на Предмет іпотеки, а саме: квартиру номер — (__________), що знаходиться за адресою: місто Київ, __________, будинок номер — (__________ «-»), в рахунок виконання зобов’язання за Основним договором у порядку, передбаченому ст.37 Закону України «Про іпотеку», та зареєструвати право власності на Предмет іпотеки на своє ім’я.  В такому випадку цей договір виступає правовстановлюючим документом та є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки.

     Таким чином, в пункті 5.4. Договору іпотеки, передбачені можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: «право ПІБ… зареєструвати право власності на Предмет іпотеки на своє ім’я» та  умова, у разі настання якої іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення не настала, а саме: «у разі невиконання зобов’язання за Основним договором до 05 грудня 2024 року».

Проте, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, індексний номер витягу __________ від 00.00.0000, дата державної реєстрації права власності «00.00.0000», підстава внесення запису: «Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:__________ від 00.00.0000, приватний нотаріус ПІБ, Київський міський нотаріальний округ».

     Отже, на момент прийняття державним реєстратором – приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ПІБ рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:__________ від 00.00.0000 та на дату запису про право власності номер __________  від 00.00.0000 відсутня умова у разі настання якої іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Крім того, в порушення частини 5 статті 36 Закону України «Про іпотеку», в застереженні про задоволення вимог іпотекодержателя Договору іпотеки взагалі відсутній порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки, що унеможливлює застосування такого застереження.

     Вищевикладене свідчить про те, що рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ПІБ про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:__________ від 00.00.0000, щодо держаної реєстрації права приватної власності ПІБ (РНОКПП __________) на квартиру № — по вулиці __________ будинок № 00 в місті Києві (номер запису про право власності __________ від 00.00.0000)  є незаконним та підлягає скасуванню.

 

Крім того, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, індексний номер витягу __________ від 00.00.0000 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ПІБ прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: __________ від 00.00.0000 щодо держаної реєстрації права приватної власності ПІБ (РНОКПП __________) на квартиру № — по вулиці __________ будинок № — в місті Києві (номер запису про право власності __________ від 00.00.0000).

     Від добросовісного набувача, який оплатно придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно лише в разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадене в того чи іншого, або вибуло з їхнього володіння іншим шляхом не з їхньої волі (ч.1 ст.388 ЦК).

Відповідно до правової позиції  Верховного Суду України викладеної  в постанові від 17 грудня 2014 року у справі №6-140цс, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред’явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Пункт 10  Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009  № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачає, що не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання ВІНДИКАЦІЙНОГО ПОЗОВУ, зокрема від добросовісного набувача – з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

Зазначених правових висновків також дійшов Верховний суд  в постанові від 29.03.2017  у справі за № 6-3104цс16.

Згідно з пунктом 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 №5, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред’явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК.

У зв’язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Зазначених правових висновків також дійшов Верховний суд  в постановах від 29.03.2017  у справі за № 6-3104цс16 та  від  11 вересня 2019 року у справі № 522/11532/15-ц.

Положення ч.1 ст.388 ЦК застосовуються як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Зазначених правових висновків дійшов Верховний суд  в постанові від 03 квітня 2019 року у справі за № __________.

Таким чином, у відповідності до вимог ст.ст. 330, 388 ЦК України, право власності на нерухоме майно, яке було передане у зв’язку з  виконанням іпотечного договору та відчужено поза волею власника не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

 

Відповідно до пунктів 6-1 частини ІІІ статті 175 ЦПК України:

  1. Позивачем не вживались заходи досудового врегулювання спору.
  2. Позивачем не вживались заходи забезпечення доказів та/або позову до подання даної позовної заяви.
  3. Оригінали письмових доказів, що додаються в обґрунтування позивної заяви є у Позивача, Відповідача 1, Відповідача 2 та третіх осіб. Інформація щодо наявності цих доказів у інших осіб у Позивача відсутня.
  4. Позивач підтверджує, що ним не подано іншого позову (позовів) до цих самих Відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.
  5. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат Позивачки, які вона понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем понесені судові витрати із сплати судового збору в розмірі 7108 (сім тисяч сто вісім ) грн. 53 коп.(квитанція додається) та  попередні витрати на професійну правничу допомогу складають 29 000 (двадцять дев’ять тисяч) грн. 00 коп. (копія Договору про надання правничої (адвокатської) допомоги від 10.09.2021 та Додаток №1 від 10.09.2021 до нього додаються).

 

     Розрахунок ціни позову: відповідно до пункту 2.1. Договору купівлі-продажу квартири від 00.00.0000, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ПІБ та зареєстрованого в реєстрі за № _____ ціна квартири складає 1 058 505,00 грн. Позивач просить визнати за нею право спільної часткової власності на ½ частину цієї квартири, ціна якої складає 529252,50 грн. Отже, ціна позову становить 529252,50 грн.

 

     ІII. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ:

Керуючись положеннями статей 60, 70 СК України, статей 3, 15, 16, 61, 330, 355, 387, 388 ЦК України, статті 36, 37 Закону України «Про іпотеку», статей 2, 4, 5, 10, 23, 28, 83, 84, 90, 91, 95, 175-177, 263 ЦПК України,

 

ПРОШУ:

  1. Визнати за ПІБ право спільної часткової власності на ½ частину квартири № — по вулиці __________ будинок № — в місті Києві та за ПІБ право спільної часткової власності на ½ частину квартири № — по вулиці __________ будинок № — в місті Києві.
  2. Визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ПІБ про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:__________ від 00.00.0000 щодо держаної реєстрації права приватної власності ПІБ (РНОКПП __________) на квартиру № — по вулиці __________ будинок № — в місті Києві (номер запису про право власності № __________ від 00.00.0000).
  3. Витребувати з незаконного володіння ПІБ (РНОКПП __________) квартиру номер — (__________), що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця __________, будинок номер –на користь ПІБ (РНОКПП __________) та ПІБ (РНОКПП __________).
  4. Стягнути з ПІБ (РНОКПП __________) на користь ПІБ (РНОКПП __________) понесені судові витрати із сплати судового збору в розмірі 7108 (сім тисяч сто вісім ) грн. 53 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 29 000 (двадцять дев’ять тисяч) гривень 00 коп.

 

Додатки:

  • Копія рішення Дарницького районного суду міста Києва від 00.00.0000 по справі № __________ провадження № __________.
  • Копія договору купівлі-продажу квартири від 00.00.0000, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ПІБ та зареєстрованого в реєстрі за № _____.
  • Копія договору позики від 00.00.0000, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ПІБ та зареєстрованого в реєстрі за № _____.
  • Копія договору іпотеки від 00.00.0000, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ПІБта зареєстрованого в реєстрі за № _____.
  • Копія клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи № __________ від 00.00.0000.
  • Копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, індексний номер витягу __________ від 00.00.0000.
  • Копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, індексний номер витягу __________ від 00.00.0000.
  • Копія договору про надання правничої (адвокатської) допомоги від 00.00.0000.
  • Копія Додатку №– від 00.00.0000 до договору про надання правничої (адвокатської) допомоги від 00.00.0000.
  • Квитанція про сплату судового збору.
  • Копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості сторін у справі на __ арк.

 

                 Позивач                                                                                       ПІБ

 

                 «–» вересня 2021 року

ПОЗОВНА ЗАЯВА ПРО ПОДІЛ СПІЛЬНОГО МАЙНА ПОДРУЖЖЯ

ПОЗОВНА ЗАЯВА ПРО УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОД У КОРИСТУВАННІ ВЛАСНИМ ЖИТЛОМ ШЛЯХОМ ВСЕЛЕННЯ

З повагою, адвокат по сімейним спорам і питанням ЮК ДОМПРАВО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *