Судова практика у справах про визнання договору іпотеки недійсним бо проживали (проживають) діти.

Аналіз судової практика у справах про визнання недійсними договорів іпотеки нерухомості (квартир, будинків) у зв’язку з проживання (з реєстрацією, без) у них неповнолітніх осіб.

 У даній статті пропонуємо ознайомитися із практикою Верховного суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо визнання договору іпотеки недійсним з підстав порушення прав неповнолітніх дітей на майно. Звертаємо увагу на наступні правові позиції ВСУ та ВССУ, які узагальнено можна звести до того, що в даній категорії справ суди відмовляють у визнанні недійсними договорів щодо майна, право на яке має дитина:

  1. Постанова Верховного Суду України у справі № 6-2940ц15 від 20 січня 2016 року:

Зі змісту даної постанови робимо висновок, що у суду не було підстав для задоволення позову про визнання недійсними іпотечних договорів, оскільки їх укладення хоч і відбулося без попереднього дозволу органу опіки та піклування, проте не призвело до звуження обсягу, зменшення чи обмеження існуючого права малолітнього на користування  житлом – квартирою.

Гарантуються не теоретичні або примарні права, а права практичні та ефективні. 

  1. Постанова ВСУ № 6-589цс16 від 6 квітня 2016 року:

Даною постановою передбачено, що підставою для визнання недійсним договору щодо майна, право на яке має дитина, за позовом її батьків є порушення майнових прав дитини внаслідок укладення такого договору, а не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення такого договору.    

  1. Постанова ВСУ № 6-384цс1 від 30 вересня 2015 року:

В даній постанові суд приходить до висновків, що неправдиве повідомлення батьками, які є одночасно законними представниками неповнолітньої або малолітньої особи, про відсутність прав дитини на майно, яке передається в іпотеку, не може бути підставою для визнання іпотеки недійсною за позовом батьків, які зловживали своїми правами законних представників дитини, а може спричинити інші наслідки, передбаченні законодавством, які застосовуються органами опіки та піклування. В такому випадку суд відмовляє в задоволенні позовних вимог. 

  1. Постанова ВСУ № 6-2976цс15 від 27 квітня 2016 року:

Порушення умов кредитних договорів і у зв’язку із цим звернення банком стягнення на предмет іпотеки – можливі. Проте можливість виникнення такої ситуації в майбутньому не повинна слугувати достатньою підставою для висновку про необхідність захисту шляхом визнання недійсними іпотечних договорів примарного права малолітніх чи неповнолітніх дітей на збереження саме цієї квартири як місця їх проживання.

Таким чином, суд вважає, що укладення спірного договору іпотеки без отримання згоди органу опіки та піклування не порушує права та законні інтереси малолітньої на час його укладення. 

  1. Постанова ВСУ № 6-1793цс15 від 10 лютого 2016 року:

Змістом даної постанови передбачено, що сам по собі факт відсутності обов’язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення оспорюваного правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним. 

  1. Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-17908св13 від 3 липня 2013 року:

Колегія суддів зазначає, що будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування. 

  1. Ухвала ВССУ № 303/1613/15-ц від 05 жовтня 2016 року:

Зі змісту даної ухвали випливає, що договір іпотеки, який вчинений власниками стосовно нерухомого майна, право користування яким мають діти, за відсутності обов’язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний судом недійсним за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить правам та інтересам дитини, – звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує права та інтереси дитини щодо жилого приміщення, порушує гарантії збереження права дитини на житло.

Сам по собі факт відсутності обов’язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення оспорюваного правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним.

Суд також приходить до висновку, що неправдиве повідомлення батьками малолітньої особи, про відсутність прав дитини на майно, яке передається в іпотеку, не може бути підставою для визнання іпотеки недійсною.

  1. Ухвала ВССУ № 274/2158/15-ц від 28 вересня 2016 року:

Відповідно до матеріалів справи, що розглядалася, неповнолітня та малолітня особи на момент укладання спірного договору іпотеки не мали права власності на спірну квартиру. Вони мали право користування предметом іпотеки. Проаналізувавши справу, Колегія суддів прийшла до висновку, що укладення договору іпотеки хоч і відбулося без попереднього дозволу органу опіки та піклування, проте не призвело до звуження обсягу, зменшення чи обмеження існуючого права неповнолітньої та малолітньої осіб на користування кватирою.

Висновки

Судова практика ВСУ та ВССУ виходить з того, що у справах про визнання недійсним договору щодо майна, право на яке має дитина, позовні вимоги не задовольняються.

Укладення договору іпотеки стосовно квартири свідчить лише про те що, права дитини можуть бути порушенні у майбутньому, наприклад тоді, коли відбудеться стягнення на предмет іпотеки. А оспорювання договору іпотеки лише з підстав потенційної можливості порушення прав дитини у майбутньому не є належною підставою для визнання таких договорів недійсними навіть за відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення батьками договору щодо майна, право на яке має дитина.

Таким чином, за відсутності самого факту порушення належних дитині майнових прав, судова практика не допускає за можливе визнати договір іпотеки недійсним лише на підставі факту проживання або реєстрації неповнолітньої або малолітньої дитини у помешканні.

 Адвокат щодо визнання недійсними договорів іпотеки нерухомості.

Юридична консультація — договори щодо нерухомості.

Судова практика — визнання договорів щодо квартир недійсними.

Позовні заяви по спорах щодо нерухомості.

Судова практика — визнання недійсними договорів іпотеки нерухомості (квартири, будинки) оскільки там проживали чи проживають діти на російській мові.

Про автора Адвокат Київ

Адвокат спадкування, нерухомість та сімейні спори. Юрист по спадкових питаннях, питаннях повязаних з нерухомістю та сімейними спорами. Юридичні консультації адвокатів та юристів: спадкове право, спори щодо нерухомості та поділу майна в Україні та Києві.
Опубліковано у Нерухомість, Судова практика | Теґи: , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *