Рішення суду щодо неможливості визнання права власності у порядку спадкуання на земельну ділянку

Рішення суду право власності на землю спадкування

Рішення суду про те, що не можливо визнати право власності на земельну ділянку зу порядку спадкування, якщо під час життя спадковця не отримано та не зареєстровано державний акт на землю.

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гончара В.П.,

суддів: Дербенцевої Т.П., Карпенко С.О.,

Нагорняка В.А., Писаної Т.О,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області, треті особи Березовобалківська сільська рада, Вільшанська районна рада, ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування

за касаційною скаргою заступника прокурора Кіровоградської області на рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 6 квітня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 19 січня 2011 року, –

в с т а н о в и л а:

У березні 2005 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності в порядку спадкування на земельну ділянку.

В обгрунтування позову посилався на те, що згідно із державним актом від 28 грудня 2001 року його батьку ОСОБА_5 на праві постійного користування належала земельна ділянка площею 1,4 га у с. Березова Балка. Рішенням Вільшанської районної ради від 27 листопада 2002 року була надана згода на переоформлення ОСОБА_5 права постійного користування на право власності на цю земельну ділянку у власність, проте

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5, не встигши отримати державний акт про право приватної власності на земельну ділянку, помер. Він, позивач, є спадкомцем ОСОБА_5, тому просив визнати за ним право власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом.

Рішенням Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 6 квітня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 19 січня 2011 року, позов задоволено. Зобов’язано Вільшанську районну адміністрацію видати ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 1,4 га в межах території Березовобалківської сільської ради Вільшанського району.

У касаційній скарзі заступник прокурора Кіровоградської області, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, незастосування закону, який підлягав застосуванню, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судом встановлено, що згідно з державним актом про право постійного користування землею від 28 грудня 2001 року ОСОБА_5 належала земельна ділянку площею 1, 4 га на території Березовобалківської сільської ради для ведення особистого підсобного говсподарства.

Рішенням Вільшанської районної ради від 27 листопада 2002 року ОСОБА_5 надано згоду на переоформлення державного акту про право постійного користування вказаною земельною ділянкою на державний акт про право приватної власності на земельну ділянку та зобов’язано його переоформити державний акт у строк до 1 березня 2003 року.

4 листопада 2004 року виготовлена технічна документації щодо інвентаризації та встановлення меж земельних ділянок для видачі державного акту про право приватної власності на землю для ведення особистого селянського господарства, у тому числі ОСОБА_5

Розпорядженням голови Вільшанської районної державної адміністрації від 2 грудня 2004 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації та встановлення меж земельних ділянок та передачі земельних ділянок у власність громадянам.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5, після смерті якого спадкоємцями за законом відповідно до ст. 1260 ЦК України є ОСОБА_3, позивач у справі, та ОСОБА_4 У встановлений законом строк останні прийняли спадщину та отримали у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом на жилий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку площею 4, 43 га.

Задовольняючи позов, суди керувалися п. 1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, та дійшли висновку про те, що спірна земельна ділянка належала ОСОБА_5 на праві постійного користування, рішення про надання згоди на переоформлення державного акту про право постійного користування вказаною земельною ділянкою на державний акт про право приватної власності на земельну ділянку ухвалено за життя спадкодавця, отже земельна ділянка може бути об’єктом спадкування.

Проте такого висновку суди дійщли з порушенням норм матеріального права.

Так, відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з 1225 ЦК України і 131 ЗК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За п.1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України 2001 року, рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

Розглядаючи справу, суди на наведені норми уваги не звернули та не врахували, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, але на час смерті спадкодавця – ІНФОРМАЦІЯ_1 року право його власності на спірну земельну ділянку не існувало, оскільки технічна документація щодо інвентаризації та встановлення меж земельних ділянок для видачі державного акту про право приватної власності на землю для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 та розпорядження Вільшанської районної державної адміністрації від 2 грудня 2004 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації та встановлення меж земельних ділянок та передачі земельних ділянок у власність громадянам видані після його смерті, державну реєстрацію права власності на земельну ділянку не проведено.

Крім того, переглядаючи рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку, суд послався на абзац 2 п.1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України 2011 року, не врахувавши при цьому, що пункт 1 розділу X доповнено абзацом другим згідно із Законом № 509-VI від 16 вересня 2008 року, тобто апеляційний суд послався на закон, який не був чинний на час виникнення спірних правовідносин у 2004 році.

За таких обставин, висновок судів про те, що спірна земельна ділянка увійшла до складу спадкового майна, є помилковим.

Враховуючи викладене, ухвалені судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, оскільки судами правильно встановлено характер спірних правовідносин, але застосовано закон, який не поширюється на дані правовідносини, що відповідно до ст.341 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а:

Касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити.

Рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від

6 квітня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 19 січня 2011 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області, треті особи Березовобалківська сільська рада, Вільшанська районна рада, ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.

 

Про автора Адвокат Київ

Адвокат спадкування, нерухомість та сімейні спори. Юрист по спадкових питаннях, питаннях повязаних з нерухомістю та сімейними спорами. Юридичні консультації адвокатів та юристів: спадкове право, спори щодо нерухомості та поділу майна в Україні та Києві.
Опубліковано у Спадкування, Судова практика, Судова практика по спадкуванню. | Теґи: , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *