Рішення суду щодо аліментів на батьків. Не залежить від майнового становища дітей.

Рішення суду про обов’язок утримувати батьків.

Обов’язок утримувати непрацездатних батьків не залежить від матеріального становища дітей.

 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2011 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.,

суддів: Карпенко С.О., Писаної Т.О.,

Ситнік О.М., Умнової О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання батька, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 16 березня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на своє утримання.

Позовні вимоги мотивував тим, що відповідач його син, якому він подарував квартиру. Після цього син став відверто ставитися до нього негативно, принизливо, ображати його честь та гідність. У квітні 2010 року відповідач продав квартиру сторонній особі, намагався виселити його з квартири, але судовим рішенням за ним та дружиною визнано право користування квартирою.

Позивач є інвалідом 1 групи, повністю паралізований, потребує коштів на лікування, придбання додаткового харчування, тобто потребує матеріальної допомоги. Другий син, ОСОБА_1, надає матеріальну допомогу добровільно. Відповідач має зарплату 2000 гривень, його сімя забезпечена, дружина має заробіток не менше 2000 гривень, тому син спроможний допомагати йому матеріально. Просив стягнути з відповідача на свою користь аліменти у розмірі ј частини заробітку.

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 січня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_4 аліменти на утримання батька, ОСОБА_3, довічно в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 16 березня 2011 року рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 січня 2011 року скасовано та ухвалено нове, яким ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що ОСОБА_3 має пенсію, яка перевищує розмір прожиткового мінімуму, а відповідач має на утриманні двох малолітніх дітей, проживає у орендованому житлі.

З такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна.

Відповідно до ч.1 ст.202 СК України повнолітні дочка, син зобовязані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обовязок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обовязку утримувати матір, батька та обовязку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обовязків, що передбачено ч.1 ст.204 СК України.

Довідки про доходи батька, який ставить питання про стягнення аліментів та матері, яка є дружиною батька, є лише одним із засобів доказування, передбачених ч.2 ст.57 ЦПК України і не заперечують факт потреби батька у матеріальній допомозі.

Суди дослідили надані сторонами докази і достовірно встановили, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4. З наданих позивачем доказів, а саме довідки МСЕК серія МСЕ №0337470 від 27 листопада 2007 року вбачається, що він є інвалідом 1 групи, і вказана група інвалідності встановлена безстроково, ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду і допомоги, втратив здібності до самообслуговування, пересування. Проживає у квартирі, яку він подарував відповідачу. Значні кошти повинен витрачати на придбання ліків, що підтверджується відповідними чеками.

ОСОБА_3 надав докази того, що він є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги.

Суд апеляційної інстанції, у порушення вимог ст.ст.60, 212, 213 ЦПК України належним чином указаних доказів не перевірив та вимог ч.1 ст.202 СК України не врахував, тому його рішення підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд першої інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи та надавши оцінку доказам,не врахував, що визначення розміру аліментів залежить від матеріального та сімейного стану сторін та при цьому повинно враховуватися можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не предявлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка, що передбачено ст.205 СК України.

За таких обставин, відповідно до ст. 341 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе скасувати рішення суду апеляційної інстанції та змінити рішення суду першої інстанції, зменшивши розмір аліментів, що стягуються на утримання батька, з урахуванням майнового стану позивача та відповідача.

Колегія суддів вважає за можливе стягнути на користь ОСОБА_3 аліменти з ОСОБА_4 у розмірі 1/8 частини усіх видів його заробітку (доходу).

Керуючись ст.ст. 333, 335, 336, 341, 343, 344, 346, 349 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, –

В И Р І Ш И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Полтавської області віл 16 березня 2011 року скасувати.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 січня 2011 року змінити в частині визначення розміру стягуваних аліментів, з 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до 1/8 ( однієї восьмої ) частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

В іншій частині рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 січня 2011 року залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

 

Головуючий: П.О. Гвоздик Судді: С.О. Карпенко

Т.О. Писана

О.М. Ситнік

О.В. Умнова

Про автора Адвокат Київ

Адвокат спадкування, нерухомість та сімейні спори. Юрист по спадкових питаннях, питаннях повязаних з нерухомістю та сімейними спорами. Юридичні консультації адвокатів та юристів: спадкове право, спори щодо нерухомості та поділу майна в Україні та Києві.
Опубліковано у Сімейне право, Судова практика, Судова практика по сімейним спорам | Теґи: , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *