Рішення суду про відумерлість спадщини

Рішення суду відумерлість спадщини

Рішення суду про те, що до спадщини, яка відкрилася до 2004 року норми про відумерлість не застосовуються

Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 липня  2012 року

м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого  Ткачука О.С.

суддів:     Висоцької  В.С., Гримич М.К.,

Колодійчука В.М.,  Умнової О.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за заявою  Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, зацікавлена особа – РКП «Василівське БТІ» про визнання спадщини відумерлою, за касаційною скаргою  Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області на рішення апеляційного суду Запорізької області від 07 травня 2012 року,

встановила:

У вересні 2011 року Дніпрорудненська міська рада Василівського району Запорізької області звернулася до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою.

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3

У день його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1.

Оскільки спадкоємці за законом або за заповітом до державної нотаріальної контори не зверталися, то Дніпрорудненська міська рада просила визнати спадщину відумерлою та передати у власність територіальної громади м. Дніпрорудне в особі Дніпрорудненської міської ради.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 07 жовтня 2011 року  заяву задоволено в повному обсязі.

Визнано спадщину, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 – відумерлою.

Передано спадщину у вигляді  квартири АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_3. на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12 травня 1994 року, у власність територіальної громади м. Дніпрорудне в особі Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 07 травня 2012 року  рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено заявнику в задоволенні  заяви.

У касаційній скарзі Дніпрорудненська міська рада Василівського району Запорізької області просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю – доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з  наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що  ОСОБА_3 був власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.22).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.26).

Відмовляючи в задоволенні заяви, апеляційний суд посилався на наявність заповіту, посвідченого 26 грудня 1997 року, яким все належне   майно ОСОБА_3  заповідав ОСОБА_4

Зазначив, що суд першої інстанції не перевірив факт прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, не залучив спадкоємців  до участі у справі.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Часом відкриття спадщини  є день смерті ОСОБА_3, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1.

Звертаючись з заявою про визнання спадщини відумерлою, заявник посилався на норму статті 1277 ЦК України 2003 року.

Заяви про визнання спадщини відумерлою розглядаються в порядку глави 9  розділу 2 ЦПК України.

Положення ст. 1277 ЦК України про те, що  у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою, застосовується лише до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності ЦК України – з 1 січня 2004 року (ст. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

У разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила ЦК Української РСР .

Суди не врахували, що Цивільним  кодексом  Української РСР  1963 року не  передбачено  визнання спадщини відумерлою.

Заява про визнання майна безхазяйним в порядку статті 137 Української РСР не заявлялася.

Оскільки судами порушені норми матеріального права,  судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, у зв’язку з чим вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову  в задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш  и л а:

Касаційну скаргу Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області задовольнити частково.

Рішення  Василівського районного суду Запорізької області від 07 жовтня 2011 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 07 травня 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення.

В задоволенні заяви Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, зацікавлена особа – РКП «Василівське БТІ» про визнання спадщини відумерлою відмовити.

Рішення  оскарженню не підлягає.

Головуючий О.С. Ткачук

Судді:

В.С. Висоцька

М.К. Гримич

В.М. Колодійчук

О.В. Умнова

Про автора Адвокат Київ

Адвокат спадкування, нерухомість та сімейні спори. Юрист по спадкових питаннях, питаннях повязаних з нерухомістю та сімейними спорами. Юридичні консультації адвокатів та юристів: спадкове право, спори щодо нерухомості та поділу майна в Україні та Києві.
Опубліковано у Спадкування, Судова практика, Судова практика по спадкуванню. | Теґи: , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *