Рішення про позбавлення права користування житловим приміщенням

Рішення про позбавлення права користування житловим приміщенням

У даному рішенні Колегії суддів судової палати у цивільних справах встановлено, що у разі наявності рішення про позбавлення права користування житловим приміщенням, окремого рішення суду про зняття особи з реєстрації місця проживання не потребується.

Р І Ш Е Н Н Я у справі № 6-35436св14 від 17 грудня 2014 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Дем’яносова М.В.,Попович О.В.,Парінової І.К.,ШтеликС.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 5 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 8 серпня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 5 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 8 серпня 2014 року, позов задоволено.

Усунуто перешкоди у користуванні власністю шляхом зняття ОСОБА_7 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Позбавлено ОСОБА_7 права користування квартирою АДРЕСА_1.

Виселено ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_7 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Положеннями статті 335 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина 1 статті 316 ЦК України). Згідно з положенням частини 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Нормами частини 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, придбана ним на прилюдних торгах.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14 листопада 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 26 лютого 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 квітня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_7, ОСОБА_8 до відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції, ТОВ «ТД Еліт-Сервіс», треті особи: ВАТ «Кредитпромбанк», приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_9, ОСОБА_6, про визнання прилюдних торгів, акта про придбання з прилюдних торгів та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів відмовлено.

Таким чином задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно виходив із того, що ОСОБА_7 не має права проживати у квартирі АДРЕСА_1.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи в частині усунення перешкод у здійсненні права власності.

Однак з висновком судів щодо зняття відповідача з реєстраційного обліку погодитися не можна, так як вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням згідно з нормами житлового і цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 ЖК України; стаття 405 ЦК України).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місце проживання» зняття особи з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Враховуючи викладене, за наявності рішення суду про позбавлення особи права користування житловим приміщенням та її виселення окремого рішення суду щодо зняття особи з реєстрації місця проживання не потребується.

З огляду на те, що судові рішення в частині задоволення вимог про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття відповідача з реєстраційного обліку є незаконними, вони підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

За таких обставин, суд касаційної інстанції відповідно до статті 341 ЦПК України має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню

Керуючись статтями 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 5 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 8 серпня 2014 року в частині зняття ОСОБА_7 з реєстраційного обліку скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

АДВОКАТ З НЕРУХОМОСТІ (ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ЖИТЛОМ)

 

Про автора Адвокат Київ

Адвокат спадкування, нерухомість та сімейні спори. Юрист по спадкових питаннях, питаннях повязаних з нерухомістю та сімейними спорами. Юридичні консультації адвокатів та юристів: спадкове право, спори щодо нерухомості та поділу майна в Україні та Києві.
Опубліковано у Нерухомість, Судова практика, Судова практика по нерухомості | Теґи: , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *