Право власності на сумісне майно по рішенню суду виникає після даного набрання юридичної сили даним рішенням.

У даному судовому рішенні відмовленому визнанні права часткової власності на квартиру та та відмовлено у визнанні недійсними договору застави даної квартири у банку, оскільки на момент підписання даного договору чоловік зазначив, що ні з ким у фактичних шлюбних стосунках не перебуває.

Встановлено, що визнання майна на праві спільної сумісної власності на підставі ст.74 СК України, повязується з набранням законної сили рішення суду, яким такі юридичні факти встановлені. У звязку із цим, визнання недійсним на підставі статті 578 ЦК України та статті 6 Закону України «По іпотеку» договору іпотеки, який був укладений за два роки до цього, не впливає на зміст правовідносин, які склалися у звязку з укладенням такого договору, оскільки на момент укладення оспорюваного правочину єдиним власником спірної квартири (предмета іпотеки) був чоловік, який при посвідченні договору зазначав, що на момент придбання квартири фактичних шлюбних відносин ні з ким не підтримував.

Справа № 6-35219св11

РІШЕННЯ

іменем україни

25 січня 2012 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Горелкіної Н.А.

 суддів: Євграфової Є.П., Журавель В.І.,

Євтушенко О.І., Іваненко Ю.Г.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» про поділ майна, що перебуває у спільній сумісній власності та припинення права застави на квартиру, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 червня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 01 вересня 2011 року,-

 в с т а н о в и л а:

У лютому 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом, в якому просили поділити майно, що перебуває у спільній сумісній власності з ОСОБА_5, та припинити право застави на квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що з липня 1997 року по липень 2007 року вона проживала однією сім’єю з відповідачем ОСОБА_5

За час спільного проживання вони, шляхом внесення пайових внесків, придбали квартиру АДРЕСА_1.

17 липня 2007 року Коломийським міськвиконкомом було видано свідоцтво про право власності на квартиру 3 за вказаною адресою на ім»я ОСОБА_5

З липня 2007 року фактичні шлюбні відносини між ними припинились, відповідач залишив її в цій квартирі, сам перейшов проживати до іншого місця.

Тільки після припинення фактичних шлюбних відносин вона дізналася про те, що ОСОБА_5 одержав свідоцтво про право власності на їх квартиру, і в червні 2008 року звернулася до суду за захистом своїх прав.

Згідно рішення Коломийського міськрайонного суду від 03 червня 2009 року визнано за нею, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на АДРЕСА_1 за вказаною вище адресою.

Вказувала, що ОСОБА_5 одержав кредит від ВАТ “Надра” і, відповідно до договору іпотеки від 15 серпня 2007 року, з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, передав у іпотеку їх квартиру.

Вважає, оскільки рішенням Коломийського міськрайонного суду 02 червня 2009 року визнано право спільної сумісної власності на згадане вище житло, тому він не мав права передавати його у заставу.

Враховуючи наведене, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 20 червня 2011 року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 01 вересня 2011 року, позовні вимоги задоволено. Поділено між співвласниками спірну квартиру, визнано за позивачкою, її сином і відповідачем ОСОБА_5 право спільної часткової власності по1/3 частині квартири АДРЕСА_1, а також припинено право застави ПАТ КБ «Надра» на 2/3 частини даної квартири, які належать позивачці та її сину.

У касаційній скарзі ПАТ «Надра» просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом установлено, що ОСОБА_3 з липня 1997 року по липень 2007 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем ОСОБА_5

У грудні 2004 року відповідач уклав угоду з МПП «Газовик» про пайову участь у реконструкції гуртожитку під житловий будинок , а в 2007 році рішенням Коломийської міської ради №206 від 26.06.2007 року було передбачено оформлення права власності на зданий в експлуатацію реконструйований гуртожиток по АДРЕСА_1.

17 липня 2007 року Коломийським міськвиконкомом було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1 на ім»я ОСОБА_5

Вирішуючи спір та задовольняючи позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, і застосувавши до даних правовідносин 74 СК України, виходив із того, що спірна квартира є обєктом права спільної сумісної власності сторін, а тому вони мають рівні права щодо володіння, користування та розпорядження ним.

Поділивши її між співвласниками у рівних частинах, зокрема, по 1/3 частині кожному, та припинивши, при цьому, право застави банку на 2/3 частини квартири, суд вважав, що ОСОБА_5 не мав права передавати у іпотеку частку, яка йому не належить.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком, так як він є необгрунтованим і таким, що не відповідає вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є квартира, яка є одночасно предметом іпотеки за кредитним договором та договором іпотеки, укладеними між ОСОБА_5 та ВАТ КБ «Надра».

Так, відповідно до кредитного договору №495/МК від 15.08.2007року, відповідач отримав кредит в розмірі 16000 доларів США для споживчих цілей. В забезпечення зобов’язань по вказаному договору позичальник передав у заставу двокімнатну квартиру №3 площею 37,9 кв.м, що розташована на першому поверсі багатоповерхового цегляного будинку АДРЕСА_1, уклавши з банком 15.08.2007 року договір іпотеки.

Матеріали справи, зокрема, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 17.07.2007 року Коломийською міською радою Івано-Франківської області, свідчать про те, що на момент укладення договору іпотеки єдиним власником предмету іпотеки був ОСОБА_5

Відповідно до заяви ОСОБА_5 від 15 серпня 2007 року, предмет іпотеки – квартира АДРЕСА_1 не є спільною сумісною власністю та набута ним, не перебуваючи в шлюбі.

Право спільної сумісної власності на зазначене житлове приміщення за ОСОБА_3 визнано рішенням Коломийського міськрайонного суду від 02 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_4, ВАТ КБ «Надра», відділ опіки та піклування, міський ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції, АКБ «Укрсоцбанк» про визнання права спільної сумісної власності на майно, набуте за час спільного проживання, та підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.07.2009 року.

Однак, визнаючи за позивачкою, її сином і відповідачем ОСОБА_5 право спільної часткової власності по 1/3 квартири АДРЕСА_1 та припиняючи право застави банку на 2/3 її частини, суд не звернув увагу на те, що встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім»єю, так і встановлення належності їм майна на праві спільної сумісної власності на підставі ст.74 СК України, повязується з набранням законної сили рішення суду, яким такі юридичні факти встановлені. У звязку із цим, визнання недійсним на підставі статті 578 ЦК України та статті 6 Закону України «По іпотеку» договору іпотеки, який був укладений за два роки до цього, не впливає на зміст правовідносин, які склалися у звязку з укладенням такого договору, оскільки на момент укладення оспорюваного правочину єдиним власником спірної квартири (предмета іпотеки) був чоловік, який при посвідченні договору зазначав, що на момент придбання квартири фактичних шлюбних відносин ні з ким не підтримував.

Перевіряючи в апеляційному порядку законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, у порушення вимог ст. 303, 315 ЦПК України, доводів апеляційної скарги належним чином не перевірив, допущені місцевим судом помилки не виправив, залишивши його без змін.

Наведене свідчить про те, що судами як першої, так і апеляційної інстанцій ухвалені помилкові судові рішення внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст.341 ЦПК України є підставою для їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову у позові.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 336, 341, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» задовольнити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 червня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 01 вересня 2011 року скасувати.

Ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» про поділ майна, що перебуває у спільній сумісній власності та припинення права застави на квартиру – відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.

 Головуючий Н.А. Горелкіна

Судді: Є.П. Євграфова

 О.І. Євтушенко

В.І. Журавель

Ю.Г. Іваненко

Адвокат по розлученню і поділу майна….

 

Юридична консультація: поділ майна.

 

Судова практика сімейні суперечки.

 

Позовні заяви: сімейні суперечки.

Про автора Адвокат Київ

Адвокат спадкування, нерухомість та сімейні спори. Юрист по спадкових питаннях, питаннях повязаних з нерухомістю та сімейними спорами. Юридичні консультації адвокатів та юристів: спадкове право, спори щодо нерухомості та поділу майна в Україні та Києві.
Опубліковано у Сімейне право, Судова практика, Судова практика по нерухомості | Теґи: , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *