Покази свідків повинні бути спростовані відповідачем

Рішення касаційного суду довічне утримання свідки…

У даній Ухвалі зазначено, що покази свідків, які містять інформацію про невиконання договору довічного утримання, повинні бути спростовані відповідачем у справі, який повинен довести належне виконання договору.

 У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 жовтня 2012 року                                                                                 м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах 6-28867св12

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого                 Луспеника Д.Д.,

суддів:                             Гулька Б.І.,                         Закропивного О.В.,

                                                   Лесько А.О.,            Хопти С.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, правонаступником якого є ОСОБА_4, до ОСОБА_5, третя особа – Головне управління юстиції у              м. Києві, про розірвання договору довічного утримання за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду                     м. Києва від 7 червня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 12 листопада 2005 року між ним та відповідачем був укладений договір довічного утримання. Відповідно до умов укладеного договору відповідачка зобов’язалась забезпечувати його утриманням та довічним доглядом, а також зберігати його право на пожиттєве проживання у АДРЕСА_1. За умовами укладеного договору квартира переходила у право власності відповідача. Вартість матеріального забезпечення щомісяця становила 350 грн. Однак відповідачка з моменту укладення договору не виконували його умови. Кожного місяця він надавав відповідачці кошти на харчування, одяг, а також інші необхідні предмети у розмірі 800 грн., а пізніше по 1 500 грн. Передбачених договором 350 грн. відповідачка жодного разу йому не надала, жодного разу не сплатила вартість комунальних послуг, не здійснювала ремонт житла. У червні 2007 року він переніс інсульт, відповідач його не доглядала, тому просив позов задовольнити та розірвати укладений договір довічного утримання.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від                 6 червня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено. Розірвано договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, посвідчений третьою Київською державною нотаріальною конторою                     12 листопада 2005 року та зареєстрований за № 3-2588. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 7 червня 2012 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3, правонаступником якого є ОСОБА_4

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення районного суду, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Скасовуючи заочне рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновок суду першої інстанції ґрунтується виключно на показаннях свідків, які не містять у собі достовірної інформації щодо невиконання відповідачем умов договору довічного утримання. ОСОБА_4 є дочкою позивача і особою, зацікавленою у результаті розгляду  справи, свідку ОСОБА_6 обставини щодо виконання відповідачкою умов договору довічного утримання відомі зі слів дочки позивача ОСОБА_4, а свідку ОСОБА_7 взагалі невідомо про укладення договору довічного утримання.

Однак з висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

Відповідно до ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужував) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно зі ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини; на вимогу набувача. Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.

Установлено, що 12 листопада 2005 року між ОСОБА_3 та           ОСОБА_5 було укладено договір довічного утримання. 11 вересня                 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено шлюб, який у подальшому було розірвано за рішенням Солом’янського районного суду              м. Києва від 16 вересня 2010 року. Під час перебування у шлюбі ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним вище позовом.

Суд апеляційної інстанції, зазначаючи, що розірвання укладеного договору довічного утримання відбулося лише на підставі пояснень свідків, не звернув уваги на те, що відповідач, у свою чергу, не довела своїх заперечень щодо позову ОСОБА_3, а також не надала жодного доказу на спростування даних, зазначених позивачем. Посилання суду апеляційної інстанції, що пояснення свідків не містять достовірної інформації про неналежне виконання умов договору, не можна вважати такими поясненнями, які взагалі не свідчать про таку інформацію. Пояснення свідків є одними із засобів доказування, чим скористався позивач, як правом, яке йому надано процесуальним законодавством. Разом із тим, будь-яких доказів виконання умов укладеного договору з боку відповідача подано не було.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх належних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відсутність свої вини доводить особа, яка порушила зобов’язання (ч. 2 ст. 614 ЦК України).

Отже, з урахуванням підстав позову, саме відповідачка зобов’язана довести належне виконання умов договору довічного утримання, що нею не здійснено, зокрема, не подано жодного доказу надання ОСОБА_3 щомісячного матеріального забезпечення у розмірі 350 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не виконує умови укладеного договору довічного утримання.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення районного суду.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 7 червня 2012 року скасувати, залишити в силі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від                 6 червня 2011 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                           Д.Д. Луспеник

Судді:                                                                                                     Б.І. Гулько

                                                                                                                                О.В. Закропивний

                                                                                                                                А.О. Лесько

                                                                                                                                С.Ф. Хопта

Судова практика скасувати договір довічного утримання…

Адвокат Київ Договір довічного утримання….

Про автора Адвокат Київ

Адвокат спадкування, нерухомість та сімейні спори. Юрист по спадкових питаннях, питаннях повязаних з нерухомістю та сімейними спорами. Юридичні консультації адвокатів та юристів: спадкове право, спори щодо нерухомості та поділу майна в Україні та Києві.
Опубліковано у Нерухомість, Судова практика | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *