Судова практика: поділ майна подружжя

Судова практика з приводу поділу майна подружжя.

Питання до юриста:

Ми з чоловіком зараз розлучаємося. Прожили ми разом більше дванадцяти років. Коли ми одружувалися, в чоловік успадкував у шлюбі частину будинку з двох кімнат. Добудова до цих кімнат складається з десяти кімнат. Крім того ми маємо недобудований будинок (ступінь готовності близько 60%). Чоловік вважає, що все майно належить йому. Чоловік має квартиру, яку подарувала йому мама. Які мої права в цій ситуації. Чи можливо добитися якоїсь справедливості в судовому порядку?

Відповідь юриста:
Відповідь на ваше питання ви зрозумієте з рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ суду:

Рішення іменем України
11 квітня 2012 рокум. Київ Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого Гвоздика П.О.,суддів: Горелкіної Н.А., Євтушенко О.І.,Завгородньої І.М., Ситнік О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Волинської області від29 липня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому вказувала, що з 1996 року по 2010 рік вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4 За час шлюбу вони за спільні кошти добудували приміщення з двох кімнат, коридору та ванної до житлового будинку АДРЕСА_1.
Ѕ частина будинку з відповідною частиною надвірних споруд була успадкована у 1998 році ОСОБА_4 До будинку було добудовано літню кухню з погребом, що істотно збільшило вартість частки відповідача. Також за спільні кошти споруджено на наданій ОСОБА_4 у власність земельній ділянці по АДРЕСА_2 незавершений будівництвом житловий будинок, готовність якого складає 65%, та господарську будівлю.
Позивач просила збільшити її частку у спільному майні подружжя до 2/3 частин та виділити їй у рахунок цієї частки Ѕ частину житлового будинку по АДРЕСА_1 вартістю 81 678 грн., попередньо визнавши його спільною сумісною власністю подружжя, а ОСОБА_4 виділити незавершений будівництвом житловий будинок за адресою АДРЕСА_2, стягнувши при цьому з ОСОБА_4 на її користь 205 763 грн. компенсації різниці вартості майна.
У зустрічному позові ОСОБА_4 вказував, що незавершений будівництвом житловий будинок у АДРЕСА_2 та добудова до житлового будинку АДРЕСА_1 належать йому та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.
Просив з урахуванням його непогашених боргових зобов’язань у вигляді позичених та використаних ним в інтересах сім’ї коштів у сумі 316 568 грн. виділити йому з майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1, яка складається з приміщень 1-1, 1-2, 1-8, 1-7 та 1-6 та літню кухню з погребом загальною вартістю 123 384 грн., а також частину житлового будинку, а саме: приміщення 7, 8, 9, 10, 11, 12 вартістю 133 776 грн. 01 коп. та господарську будівлю вартістю 98 184 грн., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. ОСОБА_3 просив виділити частину житлового будинку по АДРЕСА_2, а саме: приміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6 вартістю 117 523 грн. 99 коп. та тягнути з неї на його користь 39 373 грн. 99 коп. грошової компенсації різниці вартості часток.
Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 12 квітня 2011 року первісний позов ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Виділено у власність ОСОБА_3 із спільного майна подружжя прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1 Волинської області, яка складається з приміщень 1-1, 1-2, 1-8, 1-9, 1-7 та 1-6, загальною вартістю 81 678 грн. ОСОБА_4 із спільного майна подружжя виділено літню кухню з погребом, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, вартістю 41 706 грн. та незавершений будівництвом житловий будинок з господарською будівлею, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 349 484 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 1 764 грн. грошової компенсації різниці вартості виділеного майна.
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 29 липня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 12 квітня 2011 року скасовано.
Виділено ОСОБА_3 з майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, та визнано за нею право власності на прибудову до житлового будинку, яка складається з приміщень 1-1 площею 4,9 кв.м., 1-2 площею 7,4 кв.м., 1-8 площею 7 кв.м., 1-9 площею 1,1 кв.м., 1-6 площею 10 кв.м. та 1-7 площею 10,9 кв.м., та літню кухню, позначену на плані літерою «Ж-1» з погребом, позначеним на плані літерою «ж», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 123 384 грн. Зобов’язано ОСОБА_3 за власні кошти закласти дверні отвори між приміщеннями 1-2 та 1-3, 1-2 та 1-4, 1-6 та 1-5, 1-7 та 1-4 житлового будинку АДРЕСА_1 Волинської області.
Виділено ОСОБА_4 з майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, та визнано за ним право власності на незавершений будівництвом житловий будинок та господарську будівлю, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, загальною вартістю 349 484 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 7 780 грн. компенсації різниці вартості виділених часток у майні, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду Волинської області від 29 липня 2011 року в частині стягнення грошової компенсації, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи касаційної скарги. вважає, що вона підлягає задоволенню.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове рішення скільки успадкована ОСОБА_4 частка у житловому будинку АДРЕСА_1 не була виділена йому в натурі, а інший спадкоємець та співвласник будинку ОСОБА_5 до участі у даній справі взагалі не залучався, то здійснену сторонами прибудову до цього будинку не можна вважати такою, що збільшує вартість успадкованої частки ОСОБА_4 у самому будинку, отже наявність такої прибудови не тягне за собою поширення режиму спільної сумісної власності подружжя і на успадковану відповідачем 1/2 частину даного будинку. Суд вважав, що вищевказані прибудова та літня кухня, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1, а також незавершені будівництвом житловий будинок з господарською будівлею, що знаходяться по АДРЕСА_2, є об’єктами права спільної сумісної власності подружжя і частки сторін у даному майні є рівними.
Суд прийняв до уваги, що з позивачкою проживають двоє неповнолітніх дітей і вона не має іншого житла окрім вищевказаного, a будинок по АДРЕСА_2 завершений будівництвом лише на 65 %, що виключає можливість проживання у ньому на даний час, виділено їй із спільного майна подружжя прибудову до житлового будинку, оскільки відповідач забезпечений житлом, тому ОСОБА_4 виділено з майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя незавершені будівництвом житловий будинок та господарську будівлю, та враховано при поділі майна боргові зобов’язання відповідача в сумі 105270 грн., які повністю вирахувано із компенсації вартості майна подружжя, яка належала до стягнення на користь ОСОБА_3.
Однак, з такими висновками суду у повному обсязі погодитися не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Суд апеляційної інстанції при постановленні рішення правильно послався на те, що доказами підтверджено придбання будівельних матеріалів ОСОБА_4 на суму 105270 грн. та визначив, що саме така сума має враховуватися як боргові зобов’язання подружжя відповідно до рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 30 липня 2010 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 316568 грн. боргу.
Разом з тим, при визначенні грошової компенсації ОСОБА_7 суд врахував увесь розмір боргу подружжя у частину її майна зі спільної власності.
З такими висновками погодитися не можна, оскільки відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.
При поділі майна подружжя ОСОБА_4 слід враховувати, що загальна вартість майна становить 472868 грн., з яких вартість добудови – 81678 грн., вартість літньої кухні з погребом – 41706 грн., вартість незавершених будівництвом житлового будинку та господарської будівлі по АДРЕСА_2-349484 грн..
Вартість майна, яка припадає на кожного з подружжя становить: 472868 грн.:2=236434 грн. Різниця між вартістю частин подружжя, з урахуванням того, що ОСОБА_3 виділено майна на суму 123384 грн. становить: 349484-236434=113050 грн.
Оскільки борг у розмірі 105270 грн. підлягає поділу між подружжям, то Ѕ його частина становить: 105270 грн.:2=52635 грн.
Щоб визначити розмір грошової компенсації, яку належить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 із загальної різниці у вартості частин подружжя у спільному майна слід вирахувати Ѕ частину боргових зобов’язань: 113050 грн.-52635 грн.=60415грн.
Розмір компенсації, яку належить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 становить 60415 грн.
Оскільки позовні вимоги за позовом та зустрічним позовом задоволено частково, то рішення апеляційного суду у частині розподілу судових витрат підлягає скасуванню і з урахуванням того, що вартість судових витрат сторонами понесена у рівних частинах, то вказані витрати підлягають взаємозаліку.
Керуючись статтями 333,335,343,344,346,349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, –
В и р і ш и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Волинської області від 29 липня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 7780 (сім тисяч сімсот вісімдесят) грн. компенсації різниці вартості виділених часток у майні, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя скасуватита у цій частині ухвалити нове рішення. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 60415 грн. (шістдесят тисяч чотириста п’ятнадцять) грн. компенсації різниці вартості виділених часток у майні, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Рішення апеляційного суду Волинської області від 29 липня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1311 (однієї тисячі триста одинадцяти) грн. 64 коп. судового збору та 120 (ста двадцяти) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 1700 (однієї тисячі семисот) грн. судового збору та 120 (ста двадцяти) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи скасувати.
У іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий П.О. Гвоздик
Судді Н.А. Горелкіна
О.І. Євтушенко
І.М. Завгородня
О.М. Ситнік

Допомога юристів при поділі майна: 044-361-16-84

Про автора Адвокат Київ

Адвокат спадкування, нерухомість та сімейні спори. Юрист по спадкових питаннях, питаннях повязаних з нерухомістю та сімейними спорами. Юридичні консультації адвокатів та юристів: спадкове право, спори щодо нерухомості та поділу майна в Україні та Києві.
Опубліковано у Сімейне право, Судова практика | Теґи: , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *