Чому стягнуто аліментів в розмірі 1/4 частки доходів – суд

В даному рішенні  Апеляційного суду Київської області присуджено стягнення аліментів у розмірі ¼ частки від доходу відповідача, зважаючи на ту обставину, що платник аліментів працює, має регулярний дохід у вигляді заробітної плати.

У задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на користь неповнолітнього відмовлено.

У рішенні зазначено, що аліменти мають бути не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Справа № 1016/986/12 Головуючий у І інстанції Тандир О.В.Провадження № 22-ц/780/656/13 Доповідач у 2 інстанції Савченко С.І.Категорія 45 31.01.2013.

Справа № 1016/986/12 Головуючий у І інстанції Тандир О.В.Провадження № 22-ц/780/656/13 Доповідач у 2 інстанції Савченко С.І.Категорія 45 31.01.2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31 січня 2013 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

 головуючого судді Савченка С.І.,

 суддів Панасюка С.П., Даценко Л.М.

при секретарі Клименко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 28 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року позивачка звернулася до суду із вказаним вище позовом, який мотивувала тим, що 25 вересня 2004 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, від якого у них народився син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. Поскільки шлюбні відносини між ними припинено у 2012 року, спільне господарство не ведеться, а подальше спільне проживання та збереження сім’ї неможливе, просила розірвати шлюб, укладений з відповідачем. Також просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 2 000 грн. щомісячно, але не менше 1/4 частки його заробітної плати, оскільки син є інвалідом з дитинства, потребує стороннього догляду та перебуває повністю на її утриманні, а відповідач відмовився від добровільного надання матеріальної допомоги.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 28 серпня 2012 року позов задоволено. Шлюб, укладений 25 вересня 2004 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, розірвано. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 2005 року народження, аліменти у розмірі 2 000 грн., але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 4 квітня 2012 року до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів, стягнувши їх на користь ОСОБА_3 на утримання дитини у розмірі 1/4 частини його доходів, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду в частині розірвання шлюбу сторонами не оскаржується.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не в повній мірі.

Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 25 вересня 2004 року, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також встановлено, що сторони в даний час проживають окремо, син проживає з матір’ю і знаходиться на її утриманні. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Задовольняючи позов в частині стягнення аліментів, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що є передбачені законом підстави для стягнення аліментів на утримання дитини до її повноліття. Такі висновки суду є правильними.

Проте, визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі, суд порушив норми матеріального права, зокрема приписи статей 181,183, 184 СК України, згідно яких за загальним правилом розмір аліментів визначається у частці від доходу платника. Визначення аліментів у твердій грошовій сумі можливо лише у передбачених ст.184 СК України випадках, зокрема у випадку якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин.

В матеріалах справи наявні докази того, що відповідач працює на посаді майстра в ТОВ «Міг-95», має регулярний дохід у вигляді заробітної плати, а тому підстави для визначення аліментів у твердій грошовій сумі, передбачені ст.184 СК України, відсутні. За таких обстаивн суд мав визначити розмір аліментів у частці від доходу відповідача, чого не зробив, порушивши норми матеріального права.

Крім того, суд допустив суперечність у рішенні суду щодо обгрунтованості і законності рішення, поскільки визначивши розмір аліментів у твердій сумі 2000 грн., суд одночасно вказав, що аліменти мають бути не менша 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, що зазначається лише при визначенні аліментів у частці від заробітку (ч.2 ст.182 СК України).

Зазначені вище порушення, які допустив суд першої інстанції, призвели до неправильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

 – 3 –

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів ухвалене з порушенням норм матеріального права і підлягає зміні з ухваленням нового рішення.

 Спірні правовідносини регулюються Сімейним Кодексом України.

 Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непраценздатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу.

 Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Поскільки судом встановлено, що позивач працює, має постійний заробіток, підстави для визначення аліментів у твердій грошовій сумі відсутні, а тому суд відповідно до положень статей 182-183 СК України та в межах позовних вимог визначає аліменти в розмірі 1/4 частки його заробітної плати, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія судів, –

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 28 серпня 2012 року в частині визначення розміру аліментів змінити, стягнувши із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Києва, мешкає АДРЕСА_1, працює на посаді майстра в ТОВ «Міг-95»(м.Київ, вул.Кіквідзе 18-а) на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини його доходів щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 4 квітня 2012 року до його повноліття.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

 Головуючий : ___________________

Судді : ___________________ ________________

Сімейні питання та суперечки. Адвокат. Юрист. Юридичні послуги та допомога.

 

Юридичні консультації по сімейних суперечках і сімейних питаннях.

 

Судова практика сімейні суперечки.

 

Судова практика сімейні суперечки.

Про автора Адвокат Київ

Адвокат спадкування, нерухомість та сімейні спори. Юрист по спадкових питаннях, питаннях повязаних з нерухомістю та сімейними спорами. Юридичні консультації адвокатів та юристів: спадкове право, спори щодо нерухомості та поділу майна в Україні та Києві.
Опубліковано у Сімейне право, Судова практика, Судова практика по сімейним спорам | Теґи: , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *