Якщо змінився власник жила, особа яка вселилася туди за згоди попереднього втрачає таке право — рішення

Особа позбавлена прав користування житлом, якщо ії вселив власник, який таким зараз не являється

У даному рішенні Колегії суддів судової палати у цивільних справах позбавлено права користування житлом членів сім’ї колишнього власника житлового приміщення. Дана позиція обґрунтовується тим, що якщо особу вселив власник, який таким зараз не являється, то вона може бути позбавлена прав користування житловим приміщенням, оскільки його права похідні від прав колишнього власника.

 РІШЕННЯ у справі № 6-43126св11 від 21 грудня 2011 року м. Київ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Дьоміної О.О.

суддів: Демьяносова М.В., Касьяна О.П.,

Коротуна В.М., Штелик С.П.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні житлом, зобов’язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 28 січня 2010 року,

встановила:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом, зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 серпня 2009 року об’єднано в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні житлом, зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 листопада 2009 року позовну заяву ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням залишено без розгляду. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 в частині вимог про усунення перешкод у користуванні житлом, зобов’язання ОСОБА_5 до вчинення певних дії залишено без розгляду.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 листопада 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 28 січня 2010 року, позовні вимоги ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом, зобов’язання вчинити певні дії задоволено. Ухвалено усунути ОСОБА_3 перешкоди у користуванні АДРЕСА_1 Зобов’язано ОСОБА_4 передати ОСОБА_3 ключі від житлового будинку по АДРЕСА_2 Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 16 грн. судових витрат.

07 травня 2010 року до Верховного Суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 28 січня 2010 року, в якій заявник просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом, зобов’язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвалою Верховного Суду України від 24 червня 2010 року було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4.

Ухвалою Верховного Суду України від 30 вересня 2011 року справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні житлом, зобов’язання вчинити певні дії, було призначено до судового розгляду.

13 листопада 2011 року набрав чинності Закон України від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України».

Відповідно до пункту 2 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» касаційні скарги (подання) не розглянуті Верховним Судом України до 01 листопада 2011року включно, передаються ним до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, про що постановлюється ухвала.

Ухвалою Верховного Суду України від 16 листопада 2011 року справу за вищевказаним позовом було передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Ураховуючи викладене, зазначена справа підлягає розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строкупозовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржувані у справі судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, щоОСОБА_4 створює позивачу ОСОБА_3 перешкоди у проживанні в будинку по АДРЕСА_1 Оскільки право користування житловим будинком у позивача не припинено, такі перешкоди у користуванні позивачем житлом слід усунути та зобовязати відповідача передати позивачу ключі від вхідних дверей будинку.

Ухвалюючи судові рішення по справі суди встановили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебували у фактичних шлюбних відносинах. В травні 2009 року фактичні шлюбні відносини між ними припинені.

15 лютого 2007 року позивач ОСОБА_3 вселився, як член сім’ї ОСОБА_5 та зареєструвався у житловому будинку по АДРЕСА_1

6 липня 2007 року ОСОБА_5 подарувала будинок по АДРЕСА_1, відповідачу ОСОБА_4

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Об’єктом власності особи може бути, зокрема, житло – житловий будинок, садиба, квартира (ст. ст. 379, 382 ЦК України).

Права власника житлового будинку квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім’ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Аналіз змісту вказаних правових норм свідчить про те, що право члена сім’ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно.

Із зазначеного слід дійти висновку, що виникнення права членів сім’ї власника будинку (квартири) на користування цим будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, а відтак – припинення права власності особи на будинок припиняє право членів її сім’ї на користування цим будинком.

Отже, права членів сім’ї власника будинку на об’єкт власності є похідними від прав самого власника.

Передбачаючи право власника житлового будинку (квартири) на відчуження цих об’єктів, закон не передбачив при цьому перехід прав і обов’язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом (житлового сервітуту) членів сім’ї колишнього власника у випадку зміни власника будинку (квартири) на відміну від договору найму (оренди) житла – ст. ст. 810, 814 ЦК України.

Частина ж 4 ст. 156 ЖК України передбачає збереження такого права користування житлом лише для членів сім’ї, які припинили сімейні відносини з власником будинку, при умові збереження права власності на будинок цього ж власника, тобто при незмінності власника майна.

Зазначені висновки не суперечать нормам ст. 47 Конституції України, ст. 9 ЖК України, ст. 311 ЦК України, враховуючи, що право на житло (користування ним, усунення перешкод у користуванні ним) підлягає захисту лише у випадку порушення прав особи.

Враховуючи, що позивач не набув самостійного права на житло з підстав, передбачених законом (найм, оренда, вселення наймачем чи на підставі ордера тощо – ст. 810 ЦК України, ст. ст. 61, 64 ЖК України), висновок судів попередніх інстанцій про порушення житлових прав та про наявність підстав для їх захисту є помилковим.

Таким чином, з припиненням права власності особи на жиле приміщення члени його сім’ї також втрачають право користування цим приміщенням і підлягають виселенню за позовом нового власника.

Отже, у зв’язку з відсутністю договірних відносин з власником будинку та припиненням права власності ОСОБА_5 на будинок позивач втратив право користування цим будинком, оскільки його права похідні від прав колишнього власника будинку, членом сім’ї якого він був.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, на зазначені вище положення закону та обставини справи уваги не звернув, належної оцінки їм не дав та ухвалив помилкове рішення через неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для його скасування й ухвалення нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 28 січня 2010 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні житлом, зобов’язання вчинити певні дії, відмовити.

АДВОКАТ З НЕРУХОМОСТІ (ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ЖИТЛОМ)

Про автора Адвокат Київ

Адвокат спадкування, нерухомість та сімейні спори. Юрист по спадкових питаннях, питаннях повязаних з нерухомістю та сімейними спорами. Юридичні консультації адвокатів та юристів: спадкове право, спори щодо нерухомості та поділу майна в Україні та Києві.
Опубліковано у Нерухомість, Судова практика, Судова практика по нерухомості | Теґи: , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *