ОСОБУ ВИСЕЛЕЛЕНО З КВАРТИРИ, ЯКА ПОПЕРЕДНЬО ЙОГО РОДИЧАМ.

У даному рішенні Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначено , що чинним законодавством України не передбачено перехід прав та обов’язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом членів сім’ї колишнього власника у випадку зміни власника.  Позовні вимоги задоволено.

Інформація щодо нерухомості актуальна станом на 2023 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Дьоміної О.О. Суддів:Кафідової О.В.,Попович О.В., Ступак О.В., Штелик С.П. розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та вселення, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 09 жовтня 2013 року,

встановила:

ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю своєю квартирою, виселення з указаної квартири відповідача та вселення.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що на підставі договору дарування від 24 листопада 2011 року він є власником квартириАДРЕСА_1. Вказану квартиру йому подарувала його сестра ОСОБА_8, чоловік якої залишився зареєстрованим і проживає у спірній квартирі.

Посилаючись в уточненій позовній заяві на те, що відповідач не є членом його сім’ї і не має права користуватися спірною квартирою, однак продовжує там проживати та чинить позивачу перешкоди у користуванні його власністю, позивач просив суд задовольнити позов.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 09 жовтня 2013 року, позов задоволено частково.

Ухвалено усунути перешкоди в здійсненні ОСОБА_6 права користування належною йому на праві власності квартирою АДРЕСА_1.

Вселено ОСОБА_6 в квартиру АДРЕСА_1.

В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05 липня 2013 року та ухвали апеляційного суду Луганської області від 09 жовтня 2013 року в частині відмови у позові щодо виселення ОСОБА_7 з квартири позивача і ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню  на таких підставах.

Судами встановлено, що відповідно до договору дарування квартири від 24 листопада 2011 року ОСОБА_8 передала безоплатно у власність ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1.

За відомостями адресно-довідкового бюро Сєвєродонецького МВ УДМСУ в Луганській області станом на 28 листопада 2012 року ОСОБА_7 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення апеляційного суду Луганської області від 11 вересня 2012 року відмовлено у позові ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_6 про встановлення факту сумісного проживання однією родиною, визнання договору недійсним, поділ майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Задовольняючи частково позовні вимоги та вселяючи позивача у спірну квартиру, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що власником квартири АДРЕСА_1 є позивач, а відповідач чинить ОСОБА_6 перешкоди у користуванні спірною квартирою.

Відмовляючи у позові в частині виселення ОСОБА_7 зі спірної квартири, суди виходили з того, що відповідач був зареєстрований у спірну квартиру як член сім’ї колишньої власниці ОСОБА_8 до відчуження нею цієї квартири ОСОБА_6, а позивач як новий власник майна не заявляв вимог про усунення перешкод у користуванні своєю власністю шляхом виселення з його квартири ОСОБА_7 на тій підставі, що останній не є членом сім’ї позивача.

Проте, з висновками судів в частині відмови у виселенні ОСОБА_7 зі спірної квартири погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення судів першої та апеляційної інстанцій у вказаній частині не відповідають.

Матеріали справи містять позовну заяву-уточнення позовних вимог (а.с. 16) від 11 січня 2013 року, в якій ОСОБА_6 зазначав, що ОСОБА_7 не є членом його сім’ї відповідно до статті 64 ЖК України, а тому не має права користування спірним жилим приміщенням. На цій підставі ОСОБА_6 просив суд усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення з його квартири ОСОБА_7

Відповідно до частини 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Глава 28 ЦК України визначає житло об’єктом права приватної власності

Судом установлено, що ОСОБА_7 зареєстрований в спірну квартиру колишнім власником ОСОБА_8 і з того часу мешкає в цій квартирі.

Права власника житлового будинку, квартири визначені статтею 383 ЦК України та статтею 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім’ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Чинним законодавством України не передбачено перехід прав та обов’язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом членів сім’ї колишнього власника у випадку зміни власника.

Виникнення права членів сім’ї власника квартири на користування квартирою та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника квартири права власності на цю квартиру, а отже, припинення права власності на квартиру припиняє право членів його сім’ї на користування цією квартирою.

Оскільки ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_7 вселився до цієї квартири та проживає в ній як член сім’ї колишнього власника квартири, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не може погодитись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову ОСОБА_6 у позові в частині виселення ОСОБА_7 з указаної квартири.

Вирішуючи спір у вказаній частині, суди першої та апеляційної інстанції не застосували положення статей 319, 321, 379, 383 ЦК України та статті 150 ЖК України в частині позову про виселення ОСОБА_7 з квартири, власником якої є позивач.

Відповідно до статті 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05 липня 2013 року та ухвала апеляційного суду Луганської області від 09 жовтня 2013 року в частині відмови у виселенні ОСОБА_7 зі спірної квартири підлягають скасуванню з підстав, передбачених статтею 341 ЦПК України, з ухваленням у справі в цій частині нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вирішила:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 09 жовтня 2013 року скасувати в частині відмови у виселенні ОСОБА_7 зі спірної квартири.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_6.

В іншій частині рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 09 жовтня 2013 року залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Дьоміна Судді:О.В. Кафідова О.В. Попович О.В. Ступак С.П. Штелик

   

3 коментарі до “ОСОБУ ВИСЕЛЕЛЕНО З КВАРТИРИ, ЯКА ПОПЕРЕДНЬО ЙОГО РОДИЧАМ.

  1. Галина

    Доброго дня. Скажіть будь ласка як я маю висилити колишнього чоловіка,з яким розлучена два роки. Будинок мені подарований моїм батьком,я є власником приватизовано майна. А він весь час кричить що живе зі своїми дітьми. І категорично запевнив органи поліції, що не вступиться, бо він 18 років тут прожив. Допоможіть мені будьте добрі. Дякую.

    1. Адвокат Київ Автор публікації

      Добрий день. Виселити свого чоловіка Ви можете тільки в судовому порядку. Підстави: втрата статусу члена сімї, неможливість спільного проживання, бажання продати. Було б бажання. Але для підготовки відповідної позовної заяви звеніться до фахівця.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *